ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ МЕДИКІВ У СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8458/2024-2-7Ключові слова:
професія, професійні якості, медики, професійна готовність, асертивність, резильєнтністьАнотація
У статті розкриваються психологічно важливі якості медиків на сучасному етапі воєнного стану в Україні. Автори зауважують, що війна суттєво змінила вимоги до медичних працівників, підкреслюючи важливість таких якостей, як стресостійкість, комунікативність, адаптивність, професійні навички, етичні принципи та психологічна підготовка. Виникає потреба у нових стандартах підготовки та відбору медиків, які повинні бути готовими до роботи в екстремальних умовах та надавати якісну медичну допомогу в складних ситуаціях. Зарубіжні дослідники в цій темі вивчали важливість етичних норм, комунікативних навичок та особистісних характеристик для успішної практики в медицині. Автори фокусують увагу на тому, що професійна готовність є важливою умовою для успішної діяльності медичних фахівців, адже вона визначає їх здатність адаптуватися до різних умов і ситуацій, що можуть виникати в процесі роботи. Професійну готовність майбутнього лікаря автори розглядають як комплексне утворення в структурі особистості, що об’єднує професійно важливі якості, високий рівень загальних та фахових компетентностей, а також досягнення програмних результатів навчання, які разом формують здатність до ефективної діяльності. На основі аналізу літератури у статті виокремлено п’ять основних категорій професійно важливих якостей медиків: професійно-творчі, морально-духовні, психофізіологічні, соціально значущі та емоційно-вольові. Автори також окремо виділяють асертивність і резильєнтність як важливі складовими частинами особистісних якостей медичних працівників, оскільки вони значно впливають на їхню професійну ефективність та здатність справлятися з викликами в умовах медичної практики. Асертивність і резильєнтність взаємопов’язані, оскільки асертивні медики, здатні чітко виражати свої потреби та почуття, мають більше шансів на підтримку та розуміння з боку колег і пацієнтів, що, в свою чергу, може підвищити їхню резильєнтність. Однак, резильєнтність також може підвищувати асертивність, оскільки впевненість у своїй здатності справлятися зі стресами може заохочувати особу бути більш відкритою та активно відстоювати свої інтереси.
Посилання
Борисюк А.С. Психологічні особливості формування професійних якостей мабутнього медичного психолога. Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. Івано-Франківськ, 2004. 20 с.
Карпенко Ю.П. Компоненти готовності студентів закладів вищої медичної освіти до науково-дослідної діяльності. Вісник КНЛУ. Серія: педагогіка та психологія, 2019. Вип. 30. С. 43–51.
Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологічна підготовка майбутнього викладача як передумова гуманізації і демократизації вищої освіти. Освіта і управління. 2006. Вип. 3–4. С. 99–107.
Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури : навч. посіб. для вищої школи . Київ : Наукова думка. 1998.
Комар О.А. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології ( автореф. дис. доктора пед. наук). Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Черкаси, Україна. 2011.
Корж О.Ю. Теоретичні засади формування професійно значущих якостей майбутніх лікарів.Людинознавчі студії. Серія: Педагогіка. 2015. Вип. 1 (33). С. 68–75.
Лимар Л.Є., Каршунова А.С. Професійні компетенції та особистісні якості медичних сестер. Медсестринство. 2020. № 4. С. 27–29.
Мазепа Х.П. Особливості професійно-педагогічної підготовки медичних працівників. Вісник Львівського університету. Серія: Педагогіка. 2009. Вип. 25. С. 191–196.
Снісар О. Вплив сформованості професійно важливих якостей на фахову підготовку майбутніх лікарів: кол. монографія, 2022. С.161–194.
Шевченко О.М., Владимирова В.І. Професійно важливі якості студентів-медиків із різною самооцінкою. Психологія і особистість. 2020. № 2 (18). С. 166–177.