ЛІДЕРСТВО ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПСИХОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ СОЦІО-КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8458/2024-1-4Ключові слова:
лідер, політичне лідерство, особистість лідера, соціо-культурне середовище, мотиваційна сфера, особистісні властивості лідераАнотація
У статті проаналізовано феномен лідерства та психологічні аспекти особистості, яка здійснює лідерську діяльність. Здійснено теоретичне дослідження прояву особистісних психологічних особливостей лідерів, які впливають на здійснення ними певної діяльності. Кожний соціум має свої правила існування, які сформувались у контексті соціо-культурного середовища. Різноманіття поглядів на життя та співіснування продукують певні особливості того, як люди бачать своїх лідерів, та як їх сприймають. У даному контексті важливо розглядати саме індивідуальні психологічні аспекти лідерів, та феномену лідерства як важливого елементу соціального конструкту. Адже вони впливають на те, як лідер сприймає себе у соціуму, як розуміє рівень своєї відповідальності перед суспільством. Саме загальноприйняті в першу чергу, культурні цінності та традиції впливають на особистість, її розвиток, суспільство може як слідувати сталим трендам співіснування, так і продукувати нові ідеї, у тому числі і через сприйняття лідерства, його вагомості та форм прояву. Унікальність лідерства в соціо-культурній площині полягає в унікальності даного феномену, який можливий виключно через соціальну площину, взаємозв’язок цінностей та традицій, індивідуальних психологічних особливостей лідера та колективної психіки. Феноменологічна особливість лідерства виражається у тому, що воно поєднує як індивідуальні психічні особливості індивіда, так і соціо-культурні установки та ціннісні орієнтації, які сприяють орієнтації на формування його діяльності. Також, психологічні аспекти, індивідуального та соціального характеру є різноманітними, їхня специфіка полягає насамперед в тому, що і ті і ті аспекти впливають на формування індивіда як лідера, та його взаємодію в соціумі, у такому статусі. Загалом, формуванню лідерства передує ряд певних ознак особистості, які виражають його мотиваційну сферу та професіоналізм, їхнє різноманіття також і виражає спрямованість особистості на певний тип прояву лідерських якостей та орієнтації на лідерство в тій чи іншій групі чи ситуації.
Посилання
Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. К.: Форум, 2000, 543 с.
Алєксєєва А.І. Деякі складові змісту громадянської свідомості студентів. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Вид-во «Плай» Прикарпатського університету, 2000. Вип. 5. С. 3–7.
Шахова О.Г. Соціальна психологія особистості: навч. посіб. Харків: Контраст, 2019. 116 с.
Александров Ю. В. Психологічні аспекти лідерства. Лідери ХХІ століття. Формування особистості харизматичного лідера на основі гуманітарних технологій: Матеріали наук. конф. (м. Харків, 21–22 верес. 2017 р.). Харків: НТУ «ХПІ», 2017. С. 152–154.
Рудь О.Л., Рудь Ю.Л. Неформальне лідерство в організації: взаємодія керівника та неформального лідера. Нові технології. Науковий вісник КУЕІТУ. Кременчук, 2009. № 1 (23). С. 204–209.
Малигіна Г.С. Відповідальність особистості як загальнопсихологічна проблема. Наука і освіта, 2013. № 7. С. 52–55.
Пірен М. І. Основи політичної психології. Київ: Міленіум. 2003. 413 с.
Колосович О.С. Психологічні особливості виникнення та функціонування лідерства у професійній сфері. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. Львів : ЛьвДУВС, 2012. Випуск 2(1). С. 391–400.
Нестуля С. І. Ціннісні аспекти сучасних концепцій лідерства. Вища освіта України. 2017. № 2. Дод. 1. Вип. «Університет і лідерство». С. 93–96.
Гродецька М. Неформальне лідерство як фактор управлінської діяльності. Матеріали Ⅱ Міжнародної студентської науково-технічної конференції «Природничі та гуманітарні науки. Актуальні питання». 2019. С. 221–221.
Самко А.М. Особливості харизматичного лідерства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Лідери ХХІ століття. Формування особистості харизматичного лідера на основі гуманітарних технологій для управління соціальними системами». Харківський політехнічний інститут, м. Харків, Україна, 2020. С. 67–70.