ЕМОЦІЙНА БЕЗПЕКА В ЕКЗИСТЕНЦІЇ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8458/2024-1-3Ключові слова:
особистісна безпека, емоційна безпека, емоційні стани, екзистенція, залежність, прив’язаність, життєвий шлях особистостіАнотація
У статті розкрито психологічні концепції емоційної безпеки особистості, розкрита структура та умови цього феномену. Автори розкривають місце емоційної безпеки в екзистенції життєвого шляху особистості, її зв’язок з прив’язаністю. Констатовано, що психологічна безпека має наступну структуру: емоційна реактивність, яка виявляється у страху або стресі при зустрічі з потенційно небезпечними ситуаціями, що призводить до підвищеної пильності або прихованої агресії; регулювання поведінки, яке проявляється в здатності впливати на взаємодію з навколишнім середовищем та мінімізувати потенційні загрози; внутрішні уявлення, що базуються на свідомих або несвідомих схемах щодо потенційно небезпечних ситуацій. Стаття носить теоретико-емпіричний зміст, у ній представлено результати дослідження зв’язків у діадах безпеки–небезпеки та залежності–незалежності, а також таких психологічних характеристик як оптимізм–песимізм, співчуття–байдужість, автономія–залежність, спокій–тривожність, толерантність–агресивність. Результати дослідження показали, що емоційна безпека викликає різні переживання і характеризується різноманітним набором станів, що часто мають протилежні смисли. Наявність почуття безпеки свідчить про наявність у людини внутрішніх ресурсів для протистояння новим загрозам та небезпечним ситуаціям. Важливою умовою безпеки є можливість покладатися на значущих інших (сім’ю, сексуальних партнерів тощо). Люди з почуттям емоційної безпеки позитивно ставляться до життя і залежать від вузького кола значущих людей. Автори приходять до висновку, що емоційна безпека формує різноманітні за модусом переживання та стани, відображає часом протилежні екзистенційні змістовні наповнення, яку особистість набуває упродовж життя.
Посилання
Blatz W.E. Human security: Some reflectijns. Toronto: University of Toronto press. 1966.
Salter-Ainsworth M.D. Security and Attachment. In: The Secure Child: Timeless Lessons in Parenting and Childhood Education. Ed. by Richard Volpe. Toronto: University of Toronto Press, 2010. p. 46.
Davies P., Cummings E.M. Marital conflict and child adjustment: An emotional security hypothesis. Psychological Bulletin. 1994. P. 116, 387–411.
Davies P.T., Forman E.M. Children’s patterns of preserving emotional security in the interparental subsystem. Child Development. 2002. P. 73, 1880–1903.
Phelps J.L., Belsky J., Crnic K. Earned security, daily stress, and parenting: A comparison of five alternative models. Development & Psychopathology. 1998. P. 10, 21–38.
Little M., Kobak R. Emotional security with teachers and children’s stress reactivity: A comparison of special-education and regular-education classrooms. Journal of Clinical Child & Adolescent Psychology. 2003. P. 32, 127–138.
Helson R., Wink P. Two conceptions of maturity examined in the findings of a longitudinal study. Personality processes and individual differences. Journal of Personality and Social Psychology. 1987. P. 53, 531–541.
Righard L., Franz K. Delivery Self Attachment (Video). Sunland, CA: Geddes Productions. 1995.
Mikulincer M., Florian V. The relationship between adult attachment styles and emotional and cognitive reactions to stressful events. In Simpson, J., Rholes, S. (eds.,) Attachment theory and close relationships. New York: Guilford, 1998. p. 143–165.
Kobak R. R., Hazan, C. Parents and Spouses: Attachment Strategies and Marital Functioning, University of Delaware, Newark. 1991.
Grossmann K.E., Grossmann K., Zimmermann P. A Wider View of Attachment and Exploration: Stability and Change During the Years of Immaturity. In J. Cassidy & P. R. Shaver (Eds.) Handbook of Attachment: Theory, Research, and Clinical Applications. New York: Guilford Press, 1999. p. 768.
Sarason S.B. The psychological sense of community: Prospects for a community psychology. San Francisco: Jossey-Bass, 1974. p. 157.
McMillan D.W., Chavis D.M. Sense of community: A definition and theory. Journal of Community Psychology, 14(1), 1986. p. 6–23.
Jung C.G. The psychology of the unconscious. Leipzig, Germany: Franz Deutiche. 1912.
Шамне А. В. Особистісні та міжособистісно-стильові детермінанти копінг-поведінки студентів у стресових ситуаціях / Психологія стресостійкості студентської молоді: монографія / За заг. ред. В. Шмаргуна. К.: НУБіП України, 2019. С. 66–82.