ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ТА ТЕХНІК РОБОТИ ЗІ СНОВИДІННЯМИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-2-8

Ключові слова:

функція сну, сновидіння, тлумачення сновидінь, самопізнання, несвідоме, свідомість, техніки сну

Анотація

У статті досліджено сновидіння як феномен психіки з позицій психоаналітичного та гештальт-підходів, аналізуючи внесок видатних представників обох напрямків: З. Фройда, К. Юнга, Ч. Райкрофта та Н. Клейтмана. Сновидіння розглядаються як важливий внутрішній світ, що відображає несвідомі бажання та конфлікти. Зазначається, що психоаналітичний підхід визначає сни як уривчасті, ірраціональні та заплутані відображення несвідомого. Проведено психологічну характеристику діагностичного, компенсаторного, актуалізаційного та прогностичного аспектів у трактуванні сновидінь. Окреслено основні техніки, які використовують психотерапевти в роботі зі сновидіннями, такі як «Розповідь сну від першої особи», «Антисон», «Екзистенційне усвідомлення» та інші. Результати опитування психотерапевтів свідчать про популярність та ефективність технік, таких як «Розповідь сну від першої особи», «Антисон» та «Екзистенційне усвідомлення». Сновидіння трактується на різних рівнях значень, таких як соматичний, травматичний, мотиваційний тощо. Важливо визначити, що сновидіння виконують компенсаторну, діагностичну, прогностичну та актуалізаційну функції. Зазначено, що їх правильне трактування може збагатити особистісний ресурс, надати важливу інформацію та визначити напрямок дій та ставлення до себе та навколишнього світу. Сновидіння не лише відображають внутрішній світ, але й мають потенціал для самопізнання та самодослідження, сприяючи розвитку особистості.

Посилання

Дімітрова С. Антисонник. Психологічні техніки тлумачення сновидінь. Київ, 2023. 240 с.

Перевязко Л.П. Сновидіння як психологічний феномен: саноцентричний підхід. Габітус. 2022. Випуск 35. С. 56–61.

Фройд З. Тлумачення сновидінь. Харків : Фоліо, 2019. 608 с.

Чудаєва Н.А. Психодрама. Курс лекцій. Навчальний посібник. Умань : Жовтий, 2014. 158 с.

Dieckmann H. Träume: Phänomenologische Untersuchungen. 1991.

Hobson J.A., McCarley R.W. The brain as a dream state generator: An activation-synthesis hypothesis of the dream process. The American Journal of Psychiatry. 1977. Vol. 134. Р. 1335–1348.

Kleitman N. Sleep and Wakefulness. Second Edition, University of Chicago Press, 1962.

Rycroft Ch. The Innocence of Dreams. London : Охford, 1996.

Walker Matthew & van der Helm, Els. Overnight Therapy? The Role of Sleep in Emotional Brain Processing. Psychological bulletin. 2009. Vol. 135. Р. 731–748. https://doi.org/10.1037/a0016570

Watson B.O., Buzsáki G. Sleep, Memory & Brain Rhythms. Daedalus. 2015. Winter. № 144(1). Р. 67–82. doi: 10.1162/DAED_a_00318. PMID: 26097242; PMCID: PMC4474162

Zhu Caifang. Jung on the Nature and Interpretation of Dreams: A Developmental Delineation with Cognitive Neuroscientific Responses. Behavioral sciences (Basel, Switzerland). 2013. Vol. 3. Р. 662–675. https://doi.org/10.3390/bs3040662

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-27