ФЕНОМЕН ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Анотація

У статті авторка подає детальний аналіз наукової літератури з проблеми емоційного інтелекту та констатує, що розуміння емоцій та вміння ними керувати є важливим чинником психологічного благополуччя особистості, її успішності та адаптивності. Обґрунтовує, що емоційний інтелект є здатністю сприймати та виражати емоції, усвідомлювати їх та використовувати, керувати ними так, щоб впливати на особистісне зростання та адаптивність. Аналіз наукової літератури підтверджує, що особи з високим рівнем емоційного інтелекту добре диференціюють емоції чужих та власні, управляють емоційною сферою, що зумовлює кращу адаптивність та сприяє ефективній міжособистісній взаємодії, стресостійкості, самоповазі, оптимізму, самореалізації, позитивним емоціям. На основі праць учених авторка стверджує, що емоційний інтелект є конструктом подвійної природи (поєднання когнітивних здібностей та особистісних властивостей), містить у собі міжособистісний та внутрішньоособистісний інтелект, які своєю чергою формують відповідні компетентності. Структурними складниками емоційного інтелекту вона виокремлює: а) сприйняття, оцінку та вираз емоцій; б) застосування емоцій для ефективності мислення; в) розуміння та аналіз інформації, що закладена в емоціях; г) регулювання емоцій. На основі наукових праць з’ясовано, що емоційний інтелект можна розвивати впродовж життя через тренування емоційних навичок та вмінь. Зосереджено увагу на тому, що сенситивним етапом розвитку базової основи для емоційного інтелекту є віковий етап дитинства. Психологічне благополуччя є важливим показником сформованого емоційного інтелекту та свідчить про психічне здоров’я людини, яка в такому випадку є задоволеною своїм життям. Вказано, що емоційний інтелект є особистісним ресурсом, який допомагає контролювати внутрішню гармонію світу.