ОСОБИСТІСНА РЕФЛЕКСІЯ ЯК МАРКЕР ЕМОЦІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЛІДЕРА РІЗНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ СЕРЕДОВИЩ: ПОВЕДІНКОВІ СТРАТЕГІЇ В УМОВАХ КРИЗОВОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-2-6Ключові слова:
рефлексія, лідер, емоційне благополуччя, кризове суспільство, поведінкові стратегії, особистістьАнотація
У статті автори розкривають феномен особистісної рефлексії крізь призму емоційного благополуччя лідера різних соціокультурних середовищ. Розкривають рефлексію через поведінкові стратегії в умовах кризового суспільства. Зазначають, що рефлексія є важливою умовою емоційного благополуччя будь-якої особистості, в тому числі лідера. У подоланні наслідків кризи автори описують три основні складники поведінкової стратегії процедури рефлексії: фіксація рівня власного стану, умов життя та діяльності; виокремлення причин; оцінювання продуктивності власної роботи, використаних заходів у подоланні кризових наслідків. У науковій статті розкрито функції рефлексії лідера за умов кризи, серед яких автори зазначають проєктувальну, організаторську, змістовно-комунікативну, корекційну та мотиваційну. Також автори описують рівні рефлексії лідера, серед яких поверховий, глибший, аналітичний, концептуальний, оцінно-ціннісний. З підвищенням лідерської рефлексійності піднімається емоційне благополуччя особистості та збільшується успішність і продуктивність здолання наслідків різного роду кризи, а також ефективніше реалізуються різні соціально-економічні технології з метою покращення життєдіяльності лідера та команди, яку він очолює. Стверджують, що структуротворчим компонентом рефлексії лідера в умовах економічної кризи є аналіз ним своєї життєдіяльності, свого розвитку. Рефлексія як основа змісту соціальних стратегій дій людини в умовах кризи передбачає фіксування індивідом стану своєї особистісної, господарсько-економічної, професійної діяльності, рівня розвитку своєї економічної культури та причин цього. На підставі аналізу наукової літератури автори стверджують, що стрімка динаміка сучасності ставить перед лідерами нові завдання, серед яких усвідомлювати себе та свої вчинки, що і є рефлексією, бути зосередженими та зібраними, наповненими енергією та вміти переконувати, бути вмотивованими та вміти мотивувати, бути готовими до співпраці, виявляти емпатію та вміти відчувати ситуацію, мати високий інтелект та бути емоційно благополучним. Доведено, що лідери з емоційним інтелектом досягають більших успіхів. Лише емоційно благополучна особистість лідера зможе виступити емоційним провідником групи, буде здатна спрямовувати емоції людей у відповідному напрямі та створювати позитивну атмосферу.
Посилання
Ковальчук З.Я. Особистісна рефлексія в умовах постійних соціальних змін. Соціально-правові студії: науково-аналітичний журнал / гол. ред. О. Балинська. Львів : ЛьвДУВС, 2021. Вип. 4(4). С. 177–183.
Кононець М.О. Психологічні аспекти формування лідерської культури керівника у контексті рефлексивної моделі управління. Гуманітарний вісник ЗДІА, 2019. Вип. 77. С. 181–191.
Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. Київ : Освіта, 1998. 255 с.
Копієвська О.Р. Рефлексія як метод наукового осмислення культурних трансформацій. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/92437/37-Kopiievska.pdf?sequence=1.
Слюсаренко О.О. Поняття «лідер» і «лідерство» в сучасній науковій літературі. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2016. Вип. 2 (39). С. 244–246.
Чубук Р. Рефлексія як особистісний ресурс для професійного розвитку майбутніх соціальних працівників. Актуальні питання гуманітарних наук. Педагогіка. Вип. 31, том 4, 2020. С. 238–244.
Kovalchuk Z.Ya. Reflexive activities of individual in crisis society. «Наука і освіта» : науково-практичний журнал Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. № 11, 2016. С. 71–78.