ON THE QUESTION OF RESEARCH PERSONALITY PERFECTIONISM
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-2-4Keywords:
perfectionism, development, self-improvement, leading conceptual approaches, striving for perfection, high personal standards, scientific and pedagogical workersAbstract
The article carries out a thorough analysis of ideas about the phenomenon of “perfectionism”, which were accumulated throughout the long history of its research and positioned in the scientific research of both foreign and domestic philosophers and psychologists. It is presented that the phenomenon of perfectionism is a comprehensive, timeless cross-cultural phenomenon that manifests itself in all areas and at all levels of inclusion of an individual in social life and is one of the regulators of social behaviour. Emphasis is placed on the social nature of perfectionism, since its modus operandi is dependent on ideas about this phenomenon, positioned in social logical thinking and social subjects united in the picture of the world: the dominant discourse of “perfectionism” in society carries out sanctioned symbolic violence against by those who are in the realm of his influence. Emphasis is placed on ambivalence, lack of dialogue, the pathological nature of perfectionism and its converse, and the indicators by which the specified discourse can be recognized are characterized. The main types of perfectionism are analyzed and it is substantiated that their pathological and conflict discourses develop around issues that are relevant for social subjects, which symbolize “right and wrong”, they are characterized by an evaluative nature, and the confrontation of these discourses causes the emergence of “conflicts of interests”. It is positioned how the actual discourse on perfectionism represents the two-pole and continuous axis of the mentioned phenomenon: a positive type of perfectionism is positioned at one of its poles, and a negative one at its other. Positioned understanding creates opportunities for conducting empirical studies of perfectionism in the context of searching for answers regarding the boundaries between normal and abnormal, as well as destructive perfectionism and the limits at which perfectionism from a natural desire for self-improvement is transformed into an obsession and a neurotic addiction itself. The concept of “perfectionism” is outlined, the relationship between perfectionism and indicators of professional burnout, assessment of professional achievements, meaningful life orientations, such as motivation, psychological well-being of an individual is positioned.
References
Завада Т.Ю. Теоретичний аналіз перфекціонізму як психологічного феномена. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць, 2012. С. 367–378.
Ковальчук З.Я. Вплив індивідуально-психологічних рис на механізми формування міжособистісних стосунків між вчителем та учнем. Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ : Міленіум, 2005. Т. 7. Вип. 4. С. 142–151.
Ковальчук З.Я. Психологічний аналіз міжособистісної взаємодії вчителя із старшокласниками : монографія. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. 160 c.
Гуляс І.А. Перфекціонізм: історично-світоглядні аспекти. Наука і освіта. Серія «Психологія». 2012. № 3. С. 46–49.
Філософський енциклопедичний словник : енциклопедія. НАН України, Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди / голов. ред. В.І. Шинкарук. Київ : Абрис, 2002. 742 с.
Грубі Т.В. Визначення поняття «перфекціонізм особистості». Педагогіка і психологія сьогодення: теорія та практика : збірник наукових праць учасників Міжнар. наук.-практ. конф. (22–23 січня 2016 р., м. Одеса). Одеса : ГО «Південна фундація педагогіки», 2016. С. 13–18.
Кононенко О.І. Вплив перфекціонізму особистості на виникнення емоційного вигорання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2014. Вип. 2. Т. 1. С. 81–85.
Колтунович Т.А. Перфекціонізм як чинник професійного вигоряння вихователів дошкільних навчальних закладів. Наукові записки. Психологія і педагогіка, 2008. № 19. С. 111–119.
Павлова В.С. Перфекціонізм як психологічний феномен. Збірник наукових праць. Психологічні науки, 2013. № 10(91), 2, с. 242–247.
Hewitt P., Flett G. Perfectionism in the Self and Social contexts: conceptualization, assessment and association with psychopathology. Journal of Personality and Social Psychology. 1991. Vol. 60. № 3. P. 456–470.
Завада Т.Ю. Теоретичний аналіз перфекціонізму як психологічного феномену. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць, 2012. С. 367–378.
Adler A. On the origin of striving for superiority and social interest. / J. Carlson & M. Maniacci (Eds.). New York, NY : Routledge. (Original work published 1933), 2012. Рр. 47–56.
O’Connell A.N., Karen Horney: Theorist in Psychoanalysis and Feminine Psychology. Psychology of Women Quarterly, 1980. 5(1), pp. 81–93. https://doi.org/10.1111/j.1471-6402.1981.tb0103.
Маслоу А.Г. На підступах до психології життя = Toward a psychology of being / пер. з англ. О. Чистякова. Київ : PSYLIB, 2003. http://psylib.org.ua/books/masla02/index.htm (дата звернення: 01.10.2023).
Rogers Carl R. Some Observations on the Organization of Personality. American Psychologist, 2 (1947): 358–368. Also published in The Phenomenological Problem. / ed. A. Kuenzli. New York : Harper and Row.
Маслоу А.Г. Психологія буття / пер. з англ. Київ : Ваклер, 1997. 304 с.
Hollender М.H. Perfectionism. Comprehensive Psychiatry, 1965. Vol. 6. P. 94–103.
Pacht R. Reflections on perfection. American Psychologist. 1984. Vol. 39. Р. 386–390.
Sorotzkin B. The quest for perfection: Avoiding guilt or avoiding shame? Psychotherapy: Theory, Research, Practice, Training, 1985. 22(3), 564–571. https://doi.org/10.1037/h0085541.
Sorotzkin B. Understanding and treating perfectionism in religious adolescents. Psychotherapy: Theory, Research, Practice, Training, 1998. 35(1), 87–95. https://doi.org/10.1037/h0087792.
Burns D.D. The feeling good handbook. New York : William Morrow and Company, 1989. P. 121–128.
Hamachek D. Psychodynamics of normal and neurotic perfectionism. Psychology. 1978. V. 15. P. 27–33.
Adkins K.W. Parker Perfectionism and suicidal preoccupation. Journal of personality. 1996. V. 64. № 3. Р. 536–546.
Slaney R. A programmatic approach to measuring perfectionism: the almost perfect scales / R. Slaney, K. Rice, J. Ashby. Perfectionism: Theory, research and treatment. Washington, 2002. P. 63–89.
Stoeber J., & Otto K. Positive Conceptions of Perfectionism: Approaches, Evidence, Challenges. Personality and Social Psychology Review, 2006. 10, 295–319.
Лоза О.О. Особливості перфекціонізму як особистісної риси державних службовців : дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. : 19.00.01 «Загальна психологія; історія психології». Київ, 2015 . 216 с.
Данилевич Л.А. Перфекціонізм як особистісний чинник академічної обдарованості студентів : дис. канд. психол. наук : спец. : 19.00.01. «Загальна психологія, історія психології». Київ, 2007. 222 с.
Frost R., Marten Р., Lahart С., Rosenblate R. The dimensions of perfectionism. Cogn. Ther. Res. 1990. Vol. 14. P. 449–468.
