КОПІНГ ІЗ ЖАХОМ БОЙОВОГО ДОСВІДУ ЧЕРЕЗ АРХЕТИПІЧНІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ З ПЕРСОНАЖАМИ ПОПУЛЯРНОЇ ФІКЦІЇ В КОМБАТАНТІВ: АНАЛІЗ ВИПАДКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-2-11Ключові слова:
аналітична психологія, травма, сновидіння, фікція, символ, комбатант, реабілітаціяАнотація
Важливість символічних засобів для подолання травматичних обставин є вагомою в лікуванні травми в психологічному підході аналітичної психології. Справа пацієнта Ж. ілюструє роботу цього принципу в негайній ситуації травми та встановленні зв'язку з його терапевтом у реабілітаційному центрі. Аналіз контенту історій і снів пацієнта вказує на підвищену здатність з'єднуватися з його емоціями, коли він використовує символи та персонажі фікційного світу для їх опису, а також здатність сприймати та інтегрувати всі сторони свого травматичного досвіду без розщеплення. Мета дослідження полягає в демонстрації впливу культурної фікції, яка є важливою для пацієнта, на інтеграцію травматичного досвіду. Методи, використані для проведення дослідження, – це неструктуроване інтерв'ювання та аналіз контенту. У цьому конкретному випадку було помічено наступний шаблон: використання архетипічних ідентифікацій із персонажами та концепціями з фікційних світів допомогло пацієнту виражати та інтегрувати більше досвідів і впливів, тим самим створюючи реляцію Его до цих досвідів. В історіях та снах, які містили фікційні образи, пацієнт використовував більше вербальних маркерів емоційних станів загалом, і вони виявлялися переважно позитивними. В історіях, позбавлених фікційної уяви, було менше емоційних маркерів із рівномірним розподілом позитивних і негативних. Крім того, здатність терапевта в цьому випадку співвідноситися з певним популярним носієм, який пацієнт використовував для своїх описів, допомогла створити більш міцний терапевтичний союз, оскільки незнайомство медичного персоналу з матеріалом ускладнило їм розуміння багатьох жартів та посилань пацієнта, як він сам повідомив. Хоча це не є критичним елементом союзу, таке спільне символічне поле допомогло встановити конкретну й корисну точку контакту з досвідом пацієнта.
Посилання
Smits, D.J., De Boeck, P., Kuppens, P., & Van Mechelen, I. (2002). The structure of negative emotion scales: Generalization over contexts and comprehensiveness. European Journal of Personality, 16(2), 127–141.
Szejko, N. (2021). Poetic representations of post-traumatic stress disorder in cinema-example of Ivan’s childhood by Andriei Tarkovsky. European Psychiatry, 64(S1), S447–S447.
Brooke, R. (2017). An archetypal approach to treating combat post-traumatic stress disorder. Outpatient Treatment of Psychosis. Psychodynamic Approaches to Evidence-Based Practice (1 ed), (pp. 170–195). London and New York: Routledge / Taylor & Francis Group [in English]. http://dx.doi.org/10.4324/9780429478123-7
Petric, D. (2023). Psychological Archetypes. Open Journal of Medical Psychology, 12(1), 1–16.
Welman, M. (1995). Death and gnosis: Archetypal dream imagery in terminal illness (Doctoral dissertation, Rhodes University).
Kalsched, D. (2013). Trauma and the soul: A psycho-spiritual approach to human development and its interruption. London and New York: Routledge / Taylor & Francis Group [in English].
Paredes, P., Gilad-Bachrach, R., Czerwinski, M., Roseway, A., Rowan, K., & Hernandez, J. (2014, May). PopTherapy: Coping with stress through pop-culture. In Proceedings of the 8th international conference on pervasive computing technologies for healthcare (pp. 109–117).
Nelson-Reid, Y.D. (2020). Trauma, Trigger, Transformation: An Archetypal Approach to Adolescent Suicide Attempts (Doctoral dissertation, Pacifica Graduate Institute).
Olson, M.D. (2020). The influence of social exclusion on posttraumatic stress reactions in older adult veterans. Social Work, 65(2), 123–130.
Jumarali, S.N., Nnawulezi, N., Royson, S., Lippy, C., Rivera, A.N., & Toopet, T. (2021). Participatory research engagement of vulnerable populations: employing survivor-centered, trauma-informed approaches. Journal of Participatory Research Methods, 2(2).
Moxnes, P. (2013). The Hero's dream and other primordial patterns of imagery: Archetypal influences on organisational fantasies and ideations. Journal of Organizational Change Management, 26(4), 638–653.
Bala, M. (2010). The clown: An archetypal self-journey. Jung journal, 4(1), 50–71.
Bean, A. (2022). Therapeutic Use of Video Games in the Treatment of Posttraumatic Stress Disorder (PTSD): A Case Study of an Immersed 10-Year-Old Boy. Journal of Psychology, 9, 159.
(APA) American Psychiatric Association (2000). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fourth Edition, Text Revision (DSM-IV-TR). Washington, DC: American Psychiatric Publishing Association [in English]. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890423349
Clearman, T. (2022). Wellbeing and Connectivity to Nature: Exploring Archetypal Emergence Using Digital Generative Art (Doctoral dissertation, Pacifica Graduate Institute).
Colman, W. (2011). Synchronicity and the meaning‐making psyche. Journal of Analytical Psychology, 56(4), 471–491.
De Haan, K.L.B., Lee, C.W., Fassbinder, E., Van Es, S.M., Menninga, S., Meewisse, M.L., ... & Arntz, A. (2020). Imagery rescripting and eye movement desensitisation and reprocessing as treatment for adults with post-traumatic stress disorder from childhood trauma: randomised clinical trial. The British Journal of Psychiatry, 217(5), 609–615.
Monk, J.K., Proulx, C., Marini, C., & Fiori, K. (2020). Advancing research and theory on aging military veterans in a relational context. Journal of family theory & review, 12(2), 180–199.
Nelson, E. (2013). Writing as method: Depth psychological research and archetypal voice. International Journal of Multiple Research Approaches, 7(3), 330–342.
Shiota, M.N., Keltner, D., & John, O.P. (2006). Positive emotion dispositions differentially associated with Big Five personality and attachment style. The journal of positive psychology, 1(2), 61–71.
Singh, L., Espinosa, L., Ji, J.L., Moulds, M.L., & Holmes, E.A. (2020). Developing thinking around mental health science: the example of intrusive, emotional mental imagery after psychological trauma. Cognitive neuropsychiatry, 25(5), 348–363.
Yücel, D.E., van Emmerik, A.A., Souama, C., & Lancee, J. (2020). Comparative efficacy of imagery rehearsal therapy and prazosin in the treatment of trauma-related nightmares in adults: a meta-analysis of randomized controlled trials. Sleep Medicine Reviews, 50, 101248.
