ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПІДХОДІВ ДО ВИВЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-1-10

Ключові слова:

готовність до діяльності в напружених ситуаціях, емоційна стійкість, емоційна регуляція, емоційність, професійна діяльність.

Анотація

Анотація. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню емоційної стійкості особистості. Проведено науковий аналіз емоційної стійкості, узагальнено і систематизовано інформацію із зазначеної проблеми на основі наукових джерел. Емоційну стійкість можна вважати запорукою здоров’я особистості як психічного, так і фізичного. А отже, це чинник результативності її навчальної та трудової діяльності. Звідси актуалізується питання про здатність особистості ефективно використовувати резерви психіки, підвищувати здатність найповнішого розкриття фізичних і психічних можливостей. Метою статті є теоретичний аналіз основних підходів до дослідження емоційної стійкості особистості та її критеріїв. В умовах воєнних реалій особливо загострюється питання методів та способів довільної регуляції емоційних станів особистості. Емоційна стійкість є важливим чинником ефективності роботи у складних умовах діяльності та швидкості адаптації до різних ситуацій та є вельми значущою для фахівців екстремальних професій. Зазначено, що поняття «психологічна стійкість», «емоційно-вольова стійкість», «морально-психологічна стійкість» і «емоційна стійкість» часто вживаються як синоніми. Але основою емоційної стійкості визнається здатність до саморегуляції і певна система мотивів особистості професіонала, яка виступає регулятором діяльності та поведінки. Термін «емоційна стійкість особистості» є досить специфічним для досліджень професійної діяльності. Емоційна стійкість стала частиною досліджень моральної регуляції поведінки, вольової саморегуляції поведінки, довільної й мимовільної регуляції діяльності, психічної саморегуляції, емоційної регуляції діяльності та поведінки та ін. На думку більшості дослідників, основним критерієм ЕС є ступінь домінування емоцій: позитивних чи негативних. Вони можуть виражатися через характеристики емоційної експресії – емоційно вираженої реакції. Основним критерієм ЕК у ситуації діяльності є результат, який свідчить про успішність актуальної діяльності. Поняття «емоційна стійкість» розглянуто з точки зору системного підходу та трактується як інтегральна властивість особистості, у якій рівною мірою представлено емоції та мотивація, воля та інтелект. Аналіз наукових праць, присвячених проблемі ЕС, дозволив дійти висновку про її структурованість. ЕС є системною властивістю, яка забезпечує суб’єкту оптимальне досягнення поставленої мети в емоційно напружених ситуаціях. Тому структурне дослідження ЕС повинно ґрунтуватися на принципі цілісності та розвитку психічних явищ у контексті системно-динамічного підходу. Тільки у цьому випадку психічне явище, яке визначається як система, може вважатися науково обґрунтованим.

Посилання

Амінєва Я. Р. Емоційна стійкість особистості як одна з детермінант ефективного подолання складних життєвих ситуацій. Вісник ДНУ. Серія : Педагогіка і психологія, 2012. Вип. 18, т. 20, № 9/1. С. 10–15.

Андрусик О. О. Емоційна стійкість особистості: теоретичний аспект. Габітус. Випуск 19. 2020. С. 76–80.

Анікеєнко М. І. Аналітичний погляд на теоретико-методологічні підходи до визначення емоційної стійкості. Проблеми екстремальної та кризової психології. Випуск 3. Частина 1. 2018. С. 11–18.

Аршава І. Ф. Аспекти імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини : монографія. / І. Ф. Аршава, Е. Л. Носенко. Дніпро : Вид-во ДНУ, 2008. 468 с.

Колесніченко О. С. Формування емоційного компонента психологічної готовності до дій в екстремальних ситуаціях. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2009. Вип. 6. С. 52–61.

Котова Л. М. Емоційна стійкість музикантів-інструменталістів у процесі дії зовнішніх стрес- факторів. Теоретичні та практичні питання культурології : збірник наукових статей. Запоріжжя : Запоріз. держ. ун-т, 2000. Вип. 3. С. 211–218.

Курова А. В. Емоційна стійкість в структурі психологічного здоров’я особистості. Особистість та суспільство в цифрову еру: психологічний вимір (до 25-річчя Національного університету «Одеська юридична академія» та 175-річчя Одеської школи права) : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 24 черв. 2022 р.). Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2022. С. 131–134.

Корольчук М. С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах : навчальний посібник. Київ : Ніка-Центр, 2009, 576 с.

Кочарян О. С., Півень М. А. Емоційна зрілість особистості: дослідження феномену. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. 2012. Вип. 9. Т. 2. С. 140–144.

Крайнюк В. М. Психологія стресостійкості особистості : дис. … д-ра психол. наук. Київ, 2009, 513 с.

Пилипенко К. В. Емоційна стійкість як професійно важлива якість майбутнього психолога- практика. Практична психологія в системі вищої освіти: теорія, результати досліджень, технології : колективна монографія / ред. проф. Н.І. Повʼякель. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. С. 137–147.

Лазуренко О.О. До питання щодо розвитку поняття «емоційна компетентність» у психології. Науковий огляд. Київ, 2015. № 1(11). С. 116–123.

Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції : монографія. Київ : Вища школа, 2003. 126 с.

Подляшаник В. В. Адаптаційний потенціал та професійне здоров’я особистості. Практична психологія та соціальна робота. 2006. № 12. С. 71–74.

Трофаїла Н. Емоцiйна стiйкiсть i запорука успiшної професiйної дiяльностi педагогів. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 27, том 5, 2020. С. 125–128.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-26