ІГРОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ: ВИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ДІАГНОСТИКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-1-8Ключові слова:
залежність, класифікація, ігрова залежність, діагностика, симптоми, наслідки.Анотація
Анотація. У статті представлено теоретичний аналіз ігрової залежності, а саме її сутність, причини, наслідки, класифікації та методи діагностики. Встановлено, що ігрова залежність – це патологічна схильність до азартних ігор, що охоплює різні вікові групи, проте найбільш вразливі діти та молодь. Тому вчені з різних галузей, таких як психологія, педіатрія, неврологія та соціологія, активно досліджують цю проблему. Мета дослідження полягає в теоретичному аналізі сутності ігрової залежності, її причин, наслідків, класифікації, а також методів діагностики. Визначено, що ігрова залежність – це неконтрольоване бажання грати в ігри, яке заважає нормальному функціонуванню індивіда в щоденному житті. Вона формується під впливом різних факторів (біологічних, соціальних та психологічних). До основних симптомів ігрової залежності належать: неможливість відволіктися від комп’ютерної гри, ізоляція від соціальних контактів та суспільства загалом, деперсоналізація, ігнорування особистої гігієни, вживання психостимуляторів, ототожнення себе з головним персонажем, повне розчинення у грі, стан ейфорії під час ігрового процесу та інші. Залежність може приймати різні форми. Вона класифікується за такими критеріями: за видами ігор (азартні ігри, відеоігри, онлайн-ігри), за рівнем важкості (легка ігрова залежність, помірна ігрова залежність, важка ігрова залежність), за демографічними характеристиками (за віком, статтю, соціальним статусом). Ця залежність розвивається поетапно, проходячи стадії виграшу, програшу, розпачу та безнадійності. Для діагностики ігрової залежності психіатри та психологи використовують стандартні критерії, вказані в DSM-5 та ICD-11, а також спеціалізовані інструменти, такі як Шкала ігрової залежності (GAS), Індекс патологічної ігрової поведінки (PGSI) та Шкала залежності від Інтернету (IAT). Наголошується важливість своєчасного виявлення та лікування ігрової залежності з метою запобігання серйозним негативним наслідкам для фізичного та психічного здоров’я особи, а також для її соціального життя та професійної діяльності. Ця проблема є критичною у сучасному суспільстві.
Посилання
Зайцев В.В. Патологічна схильність до азартних ігор – нова проблема психіатрії. Соціальна й клінічна психіатрія. 2000. № 3. С. 52–58. 2. Ігрова залежність: хвороба, що може вбити. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/igrova-zalezhnist- hvoroba-sho-mozhe-vbiti/ (дата звернення: 05.04.2023).
Шапкін С.А. Комп’ютерна гра: нова галузь психологічних досліджень. Психологічний журнал. 1999. Т. 20. № 1. С. 86–102.
Aarseth E., Bean A.M., Boonen H. Scholars’ open debate paper on the World Health Organization ICD-11 Gaming Disorder proposal. J Behav Addict. 2017. Vol. 6. № 3. Pp. 267–270.
American Psychiatric Association, DSM-5 Task Force. Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5™ (5th ed.). American Psychiatric Publishing, Inc. 2013. Pp. 481–590. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596
Ferris J., Wynne H. The Canadian problem gambling index. Ottawa, ON : Canadian Centre on Substance Abuse. 2001. Pp. 219–221.
Gentile D. A., Choo H., Liau A., Sim T., Li D.D. Pathological video game use among youths: A two-year longitudinal study. Pediatrics. 2011. Vol. 127. № 2. Pp. 319–329.
Griffiths M. D. A ‘components’ model of addiction within a biopsychosocial framework. Journal of Substance Use. 2005. Vol. 10. № 4. Pp. 191–197.
Hollander E., Buchalter A. J., DeCaria C. M. Pathological gambling. Psychiatr. Clin. North Am. 2000. Vol. 23. № 3. Pp. 629–642.
Kuss D. J., Griffiths M. D. Internet gaming addiction: A systematic review of empirical research. International journal of mental health and addiction. 2012. Vol. 10. № 2. Pp. 278–296. DOI: https://doi.org/10.1007/s11469-011-9318.
Mihara S., Higuchi S. Cross-sectional and longitudinal epidemiological studies of Internet gaming disorder: A systematic review of the literature. Preventive Medicine Reports. 2017. № 5. Pp. 308–312. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2017.06.009
Petry N.M., O’Brien C.P. Internet gaming disorder and the DSM‐5. Addiction. 2013. Vol. 108. № 7. Pp. 1186–1187.
Reuter J., Raedler T. at al. Pathological gambling is linked to reduced activation of the mesolimbic reward system. Nat. Neurosci. 2005. Vol. 8. № 2. Pp. 147–148.
Wittek C.T., Finseras T.R. Prevalence and predictors of video game addiction: A study based on a national representative sample of gamers. International Journal of Mental Health and Addiction. 2015. Vol 14. № 5. Pp. 672–686.
World Health Organization. ICD-11: Classifying disease to map the way we live and die. Geneva, Switzerland: World Health Organization. 2018. Pp. 15–16.
Young K. S. Internet Addiction: The Emergence of a New Clinical Disorder. CyberPsychology & Behavior. 1998. Vol. 1. № 3. Pp. 237–244. DOI: https://doi.org/10.1089/cpb.1998.1.237-244