МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ДІЯНЬ: КОНКУРЕНЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ПРАВОРОЗУМІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8040/2024-3-8Ключові слова:
методологія права, криміналізація, метод, теоріяАнотація
Стаття присвячена дослідженню проблем конкуренції підходів до праворозуміння в контексті визначення методологічних засад дослідження криміналізації суспільно небезпечних діянь. Зазначено, що сучасний дослідник може обрати для себе той чи інший підхід, спираючись на власне розуміння онтології права та природи його пізнання, проте важливо окреслити гносеологічну парадигму, яка покладається в основу конкретного проведеного дослідження, що, у свою чергу, дасть можливість критично оцінити його процес та результати. Причиною трансформацій гносеологічних підходів була суспільна динаміка, тобто розвиток феноменів матеріальної та нематеріальної культури, соціальний прогрес. Визначено, що есенціалізм і сьогодні дає ефективний інструментарій для дослідження права, оскільки ми розглядаємо його як певну нормативну систему (сукупність уявлень, переконань), що існує поза межами свідомості конкретного індивіду, а, отже, є в цьому сенсі об’єктивним явищем, що пізнається суб’єктом. Підкреслюється, що теорія криміналізації як система достовірних знань про відповідні феномени / явища правової реальності повинна бути сформована, виходячи з сукупності ідей та гіпотез, що слугують вирішенню низки визначених проблем. Рівень абстрактності матеріалу, який складатиме цю систему знань цілком відповідає властивостям теорії. Зроблено висновок про те, що соціально-натуралістична концепція є прикладом класичного праворозуміння, оскільки є певне явище (природне право), яке внаслідок пізнання відображується у свідомості законодавця. При визначенні криміналізації як предмету дослідження варто використовувати сутнісний критерій у вигляді злочинності / незлочинності конкретного діяння конкретної особи. Якщо внаслідок зміни підзаконного нормативно-правового акту за незмінності тексту кримінального закону певне діяння стає злочинним, це слід розглядати як криміналізацію і застосовувати до вивчення цього феномену відповідні методи.
Посилання
Костенко О.М. Соціальний натуралізм – методологічна основа прогресивної юриспруденції. Право України. 2014. № 1. С. 126–135.
Рекомендації Міжнародної науково-теоретичної конференції «Проблеми методології сучасного правознавства». Вісник Академії правових наук України. 1997. № 1. С. 151.
Вечерова Є. М. Методологія сучасної кримінально-правової науки: орієнтири для переформатування. Порівняльно-аналітичне право. 2015. № 5. С. 235.
Савчин М. В. Методологія юридичних досліджень у сфері публічного права. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2017. Вип. 44(1). С. 68–76.
Честнов І. Посткласична методологія права. Право України. 2014. № 1. С. 78–86.
Козюбра М. Методологія правознавства і методологія права: співвідношення понять та їх особливості. Право України. 2014. № 1. С. 22–33.
Максимов С. Класична і некласична моделі осмислення правової реальності. Право України. 2014. № 1. С. 63–64.
Кельман М. Методологія правознавства як світ організованих форм мислення та діяльності дослідника. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки : збірник наукових праць. Львів : Вид-во Львівської політехніки. 2017. № 861. С. 61–68.
Лук’янова Г.Ю. Методологічні основи дослідження права у сучасній юридичній науці. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2011. № 4. С.41
Бабанли Р.Ш. Призначення покарання в Україні: теоретико-прикладні засади. Чернігів, Десна Поліграф. 2019. 488 с. ( C. 67-68).
Назимко Є.С. Методологія дослідження інституту покарання в кримінально-правовій доктрині України (результати аналізу дисертацій та авторефератів). Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2012. № 2. С. 124–125.
Решетов О. О., Кирильчук З. В., Стежко З. В. Наукове пізнання. Проблема істини. Роль практики. Наукові записки : зб. наук. пр. Кіровоград : КНТУ, 2012. Вип. 12, ч. 1. С. 45-48. (С. 45–46).
Пономаренко Ю.А. Загальна теорія визначення караності кримінальних правопорушень : монографія. Харків. Право. 2020. 720 с. (с. 25–26)
Зуб А. А., Петінова О.Б. Проблемні ситуації в науці: філософський контекст. Наукове пізнання : методологія та технологія. 2020. № 1 (45). С. 116–122. C. 120.
Панов М.І. Проблеми методології формування категоріально-понятійного апарату юридичної науки. Право України. 2014. № 1. С. 51.
Пампура М.В. Сучасні трансформаційні процеси та еволюція праворозуміння в Україні. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія «ПРАВО». Випуск 23, 2017 рік. С. 175.
Стовба О. Динамічне праворозуміння: онтологія і методологія. Право України. 2014. № 1. С. 120.
Гаврилюк Р. Чи можливе наукове некласичне пізнання права? Право України. 2014. № 1. С. 97.
Рябовол Л.Т. Системний підхід до дослідження феномену праворозуміння. Юридичний науковий електронний журнал. № 1. С. 31–35. URL: http://lsej.org.ua/1_2019/8.pdf (дата звернення: 07.07.2024).
Бургарт Т. І. Сучасна екософія права як некласичний тип право розуміння. Вісник Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Сер. Філософія, філософія права, політологія, соціологія : зб. наук. пр. Х. : Право. 2011. № 7. С. 115–121.
Рабінович П. М. Основи теорії та філософії права: навч. посібник. Львів : Видавництво ЛОБФ «Медицина і право». 2021. 256 с. С. 12–14.
Костицький М.В. Сучасні філософсько-методологічні та теоретичні проблеми науки кримінального права. Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка) : тези доп. V міжвуз. наук.-теорет. конф. (м. Київ, 21 листоп. 2014 р.) [Текст] / ред. кол. : В. В. Чернєй, М.В. Костицький С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін. К.: Нац. акад. внутр. справ. 2014. 184 с. С. 19–20.
Луцький А.І. Відображення позитивістської правової ідеології в системі кримінального права України. Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка) : тези доп. V міжвуз. наук.-теорет. конф. (м. Київ, 21 листоп. 2014 р.). Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2014. 184 с. С. 55.
Рабінович П. Методологія вітчизняного загальнотеоретичного праводержавознавства: деякі сучасні тенденції. Право України. 2014. № 1. С. 19.
Костенко А.Н. О законах природного права как первоисточнике законодательста об уголовной ответственности. Актуальні проблеми кримінальної відповідальності : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 10–11 жовт. 2013 р. Х. : Право, 2013. 848 с. С. 80–83.
Орлеан А.М. Кримінально-правове забезпечення в Україні охорони людини від експлуатації: монографія. Камянець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2014. 456 с. С. 176.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-00#Text (дата звернення: 07.07.2024).
