METHODOLOGICAL FOUNDATIONS FOR THE STUDY OF THE CRIMINALIZATION OF SOCIALLY DANGEROUS ACTS: COMPETITION OF APPROACHES TO LEGAL UNDERSTANDING

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2311-8040/2024-3-8

Keywords:

legal methodology, criminalization, method, theory

Abstract

The article is devoted to the study of the problems of competing approaches to legal understanding in the context of determining the methodological foundations of the study of the criminalization of socially dangerous acts. It is noted that a modern researcher can choose one or another approach for himself, based on his own understanding of the ontology of law and the nature of its research, however, it is important to outline the epistemological paradigm that is the basis of a specific research conducted, which, in turn, will provide an opportunity to critically evaluate it process and results. The reason for the transformation of epistemological approaches was social dynamics, that is, the development of phenomena of material and immaterial culture, social progress. It was determined that essentialism still provides an effective toolkit for the study of law, since we consider it as a certain normative system (a set of ideas, beliefs) that exists outside the consciousness of a specific individual, and therefore is, in this sense, an objective phenomenon that known by the subject. It is emphasized that the theory of criminalization as a system of reliable knowledge about relevant phenomena / phenomena of legal reality should be formed based on a set of ideas and hypotheses that serve to solve a number of identified problems. The level of abstraction of the material that will make up this system of knowledge fully corresponds to the properties of the theory. It is concluded that the socio-naturalistic concept is an example of a classical understanding of law, since there is a certain phenomenon (natural law) which, as a result of cognition, is reflected in the mind of the legislator. When determining criminalization as a subject of research, it is worth using an essential criterion in the form of criminality/non-criminality of a specific act of a specific person. If, as a result of a change in a subordinate regulatory legal act, while the text of the criminal law remains unchanged, a certain act becomes a crime, it should be considered as criminalization and appropriate methods should be used to study this phenomenon.

References

Костенко О.М. Соціальний натуралізм – методологічна основа прогресивної юриспруденції. Право України. 2014. № 1. С. 126–135.

Рекомендації Міжнародної науково-теоретичної конференції «Проблеми методології сучасного правознавства». Вісник Академії правових наук України. 1997. № 1. С. 151.

Вечерова Є. М. Методологія сучасної кримінально-правової науки: орієнтири для переформатування. Порівняльно-аналітичне право. 2015. № 5. С. 235.

Савчин М. В. Методологія юридичних досліджень у сфері публічного права. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2017. Вип. 44(1). С. 68–76.

Честнов І. Посткласична методологія права. Право України. 2014. № 1. С. 78–86.

Козюбра М. Методологія правознавства і методологія права: співвідношення понять та їх особливості. Право України. 2014. № 1. С. 22–33.

Максимов С. Класична і некласична моделі осмислення правової реальності. Право України. 2014. № 1. С. 63–64.

Кельман М. Методологія правознавства як світ організованих форм мислення та діяльності дослідника. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки : збірник наукових праць. Львів : Вид-во Львівської політехніки. 2017. № 861. С. 61–68.

Лук’янова Г.Ю. Методологічні основи дослідження права у сучасній юридичній науці. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2011. № 4. С.41

Бабанли Р.Ш. Призначення покарання в Україні: теоретико-прикладні засади. Чернігів, Десна Поліграф. 2019. 488 с. ( C. 67-68).

Назимко Є.С. Методологія дослідження інституту покарання в кримінально-правовій доктрині України (результати аналізу дисертацій та авторефератів). Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2012. № 2. С. 124–125.

Решетов О. О., Кирильчук З. В., Стежко З. В. Наукове пізнання. Проблема істини. Роль практики. Наукові записки : зб. наук. пр. Кіровоград : КНТУ, 2012. Вип. 12, ч. 1. С. 45-48. (С. 45–46).

Пономаренко Ю.А. Загальна теорія визначення караності кримінальних правопорушень : монографія. Харків. Право. 2020. 720 с. (с. 25–26)

Зуб А. А., Петінова О.Б. Проблемні ситуації в науці: філософський контекст. Наукове пізнання : методологія та технологія. 2020. № 1 (45). С. 116–122. C. 120.

Панов М.І. Проблеми методології формування категоріально-понятійного апарату юридичної науки. Право України. 2014. № 1. С. 51.

Пампура М.В. Сучасні трансформаційні процеси та еволюція праворозуміння в Україні. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія «ПРАВО». Випуск 23, 2017 рік. С. 175.

Стовба О. Динамічне праворозуміння: онтологія і методологія. Право України. 2014. № 1. С. 120.

Гаврилюк Р. Чи можливе наукове некласичне пізнання права? Право України. 2014. № 1. С. 97.

Рябовол Л.Т. Системний підхід до дослідження феномену праворозуміння. Юридичний науковий електронний журнал. № 1. С. 31–35. URL: http://lsej.org.ua/1_2019/8.pdf (дата звернення: 07.07.2024).

Бургарт Т. І. Сучасна екософія права як некласичний тип право розуміння. Вісник Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Сер. Філософія, філософія права, політологія, соціологія : зб. наук. пр. Х. : Право. 2011. № 7. С. 115–121.

Рабінович П. М. Основи теорії та філософії права: навч. посібник. Львів : Видавництво ЛОБФ «Медицина і право». 2021. 256 с. С. 12–14.

Костицький М.В. Сучасні філософсько-методологічні та теоретичні проблеми науки кримінального права. Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка) : тези доп. V міжвуз. наук.-теорет. конф. (м. Київ, 21 листоп. 2014 р.) [Текст] / ред. кол. : В. В. Чернєй, М.В. Костицький С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін. К.: Нац. акад. внутр. справ. 2014. 184 с. С. 19–20.

Луцький А.І. Відображення позитивістської правової ідеології в системі кримінального права України. Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка) : тези доп. V міжвуз. наук.-теорет. конф. (м. Київ, 21 листоп. 2014 р.). Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2014. 184 с. С. 55.

Рабінович П. Методологія вітчизняного загальнотеоретичного праводержавознавства: деякі сучасні тенденції. Право України. 2014. № 1. С. 19.

Костенко А.Н. О законах природного права как первоисточнике законодательста об уголовной ответственности. Актуальні проблеми кримінальної відповідальності : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 10–11 жовт. 2013 р. Х. : Право, 2013. 848 с. С. 80–83.

Орлеан А.М. Кримінально-правове забезпечення в Україні охорони людини від експлуатації: монографія. Камянець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2014. 456 с. С. 176.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-00#Text (дата звернення: 07.07.2024).

Published

2024-10-21

Issue

Section

CRIMINAL LAW AND PROCESS; CRIMINOLOGY; CRIMINALISTICS; CRIMINAL AND EXECUTIVE LAW