ПРАВОВА ПРАКСЕОЛОГІЯ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8040/2023-4-18Ключові слова:
людська діяльність, соціальне управління, практика, прагматизм, праксеологія.Анотація
Анотація. У статті висвітлено трактування поняття праксеології в історичній ретроспективі та сучасними вченими. Праксеологію аналізовано як соціально-філософську концепцію людської діяльності та як науку про загальні закони ефективності, що діють у різних соціально-історичних умовах. Проаналізовано сутність та основні особливості соціального управління як соціального явища, що стосується діяльності людей та необхідність його ефективності для трансформації суспільства. Виявлено, що результативність управління забезпечується використанням інструментарію, виробленого у результаті праксеологічних досліджень. Розглянуто вплив праксеологічних досліджень на знання як таке у контексті формування концепцій ефективного соціального управління. Правову праксеологію досліджено з огляду на її ефективність для формування та розвитку результативних механізмів функціонування юридичної практики. У статті також розглянуто різні підходи до розуміння поняття «юридична практика» як загальнотеоретичної категорії. Досліджено особливості праксеологічного підходу у юридичній практиці. Юридичну практику розглянуто як один з інструментів впливу на якість правового регулювання суспільних відносин та ефективність соціального управління. Підкреслено, що вдосконалення процесу реалізації функцій юридичної практики слугують підвищенню ефективності правового регулювання загалом. Для дослідження використано системний підхід, насамперед діалектичний (сприяє аналізу наявних наукових орієнтацій і позицій), аксіологічний (допомагає з’ясувати місце та роль застосування норм і приписів юридичної практики), а також системно-структурний метод та методи логіки.
Посилання
T. Kotarbiński: Hasło dobrej roboty. Wiedza Powszechna, 1984, s. 234.
Трактат про хорошу роботу. Тадеуш Котарбінський. Видавництво Лодзького університету. Лодзь. 2019. С. 416.
Альфред Еспінас (2017). Les origines de la technologie: étude sociologique. HACHETTE LIVRE.
Есе про проблему побудови формальних і праксеологічних основ економіки. Економічні праці викладачів КНЕУ (перша третина ХХ ст.): навчальний посібник / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана; уклад. С.М. Антонюк. Електрон. текстові дані. Київ: КНЕУ, 2013. С. 99–111. URL: lib.kneu.edu.ua/ua/e_
resources_bibl/elek_bibl_litr//
Фредерік Тейлор. Принципи наукового менеджменту. 2021. URL: https://www.maxzosim.com/theprinciples-of-scientific-management//
Поліщук В.А. Праксеологічний підхід як інноваційна основа вдосконалення професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Педагогіка, соціальна робота. 2014. Випуск 32. С. 148–150.
Романишина Л.М. Використання праксеологічного підходу у професійній підготовці студентів до розв’язання конфліктів. Науковий вісник МНУ імені В.О. Сухомлинського Педагогічні науки. 2017. № 4(59). P. 447–451.
Сацков М.Я. Методи і прийоми роботи бізнесменів і менеджерів. Київ : Основи, 2003.
Вовканич С. Діяльнісний підхід до людського та інтелектуального капіталу в економіці знань: концептуалізація понять. Український соціологічний журнал. 2009. № 1-2. С. 71–78.
Злупко С.М. Історія економічної теорії: підручник. Київ : Видавничий дім «Знання», 2005. С. 719. URL: http://www.info-library.com.ua/ books-book-101.html.
Бризгалов І. Юридична деонтологія: короткий курс лекцій. Київ : МАУП. 2013. 4-те вид. 43 с.
Вільнянський С. Юридична практика: поняття та зміст. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. 2014. № 2. C. 34–44.
Палій О.М. Юридична практика як джерело і мета формування правосвідомості. Актуальні проблеми філософії та соціології. Міністерство освіти і науки України ; Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2017. Випуск 20. С. 94–96.
Гусарєв С.Д. Характеристика поняття та основних принципів юридичної практики. Університетські наукові записки. Вип. 38. Юридичні науки. 2005. С. 23–28.
Гусарєв С. Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01: 12.00.01 ; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. Kиїв, 2007. 35 с.
Палешник С.І. До питання про тлумачення судової практики. Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2013. Випуск 25. P. 168–179.
Філософія : підручник для студентів вищих навчальних закладів / С.П. Щерба, В.К. Щедрін, О.А. Заглада ; за ред. С.П. Щерби. Київ : МАУП, 2004. 216 с.
Цмоць У.О. Методологія дослідження юридичної практики як філософсько-правової категорії. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Збірник наукових праць. Львів. 2016. Випуск 3. С. 336–342.
Павлишин О.В. Юридична праксеологія: практичні та прикладні аспекти філософії права. Держава і право: збірник наукових праць. Випуск 24. Київ : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. С. 75–81.
Балинська О.М., Ященко В.А. Методологія сучасного правознавства: навчальний посібник. Львівський державний університет внутрішніх справ, 2018. 372 с. С. 101.
Філософія права : підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / О.В. Данильян, О.В. Дзібан, С.В. Максимов та ін. ; за заг. ред. доктора філософських наук, професора О. В. Данильяна. Харків : Право, 2009. 208 с.
Перепелюк А.М. Механізм застосування права: структура та критерії ефективності (загальнотеоретичний аспект) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 ;Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. Київ, 2016. 20 с.
