СУДОВО-БАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 9,0-ММ САМОЗАРЯДНОГО ПІСТОЛЕТА ДЛЯ БЕЗШУМНОЇ ТА БЕЗПОЛУМ’ЯНОЇ СТРІЛЬБИ (6-П-9)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8040/2023-4-3Ключові слова:
балістичне дослідження вогнепальної зброї та слідів її застосування, вогнепальна зброя, діагностика, ідентифікація, сліди пострілу, пістолет ПБ.Анотація
Анотація. У статті наведені конструктивні особливості та характеристики 9-мм самозарядного пістолета для безшумної та безполум’яної стрільби (6-П-9), проаналізовані результати експериментів, отримані під час проведення пострілів з даної моделі зброї та результати дослідження слідів на кулях та гільзах. Виокремлені найбільш важливі деталі, які утворюють сліди на гільзах та кулях патронів, стріляних у даному пістолеті, та є такими, що дозволяють провести ідентифікацію: а) бійок ударника; б) зачеп викидача; в) виступ відбивача; г) ребро кришки ствольної коробки; ґ) патронний упор; д) нарізи каналу стволу. Встановлено, що серед слідів, які утворюються на гільзах, стріляних з пістолета ПБ, найбільш інформативними є сліди бойка ударника, країв отвору в чашці затвора під бійок ударника, відбивача, зачепа викидача. Обґрунтовано висновок про те, що при проведенні пострілів з пістолета ПБ утворюється сукупність ознак, котра дозволяє проводити експертне дослідження та вирішувати поставлені сторонами кримінального провадження чи судом експертні завдання – за слідами на кулях і гільзах. Встановлені закономірності розповсюдження та уражальної дії продуктів пострілу з 9,0-мм пістолета ПБ. Встановлено, що основними конструктивними особливостями ПБ (на відміну від 9,0-мм пістолета ПМ), які впливають на ознаки вогнепальних пошкоджень: а) наявність пристрою зниження рівня звуку пострілу; б) використання для стрільби штатного пістолетного патрона 9х18, який забезпечує більш низький: середній розмір початкової швидкості стріляної кулі – до 283-290 м/с (ПМ – близько 315 м/с); в) плавний вихід порохових газів зі стволу, який починається ще при проходженні через нього кулі; підвищений спротив руху порохових газів у напрямку пострілу; підвищений викид порохових газів з казенної частини стволу.
Посилання
Бондар В.С. Сліди близького пострілу з деяких зразків вогнепальної стрілецької зброї, оснащеної пристроями зниження рівня звуку пострілу. Часопис Академії адвокатури України. 2013. № 4(21). С. 1–7.
ДСТУ 9168:2021. Судова експертиза зброї. Балістичні дослідження. Терміни та визначення понять. Видання офіційне. Національний стандарт України. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2022. 44 с.
Методика встановлення належності об’єкта до бойових припасів вогнепальної стрілецької зброї та його придатності до стрільби. ДНДЕКЦ МВС України; ДЕЗП Мінюсту України. [Гамов Д. .Ю.]. Київ, 2012. 25 с.
Методика встановлення належності об’єкта до вогнепальної зброї та його придатності до стрільби (проведення пострілів). Методика. ДНДЕКЦ МВС України; ДЕЗП Мінюсту України. [Гамов Д. Ю.] Київ, 2012. 34 с.
Розслідування злочинів, що вчиняються у сфері обігу вогнепальної зброї та боєприпасів : навч. практ. посіб. / В.С. Бондар, О.В. Бочковий, М.В. Кривонос та ін. ; за ред. В.М. Комарницького, М.Г. Вербенського та А.Є. Фоменка. 2-ге вид., перероб. і доп. ТОВ «НОВІК-ПРІНТ». Київ, 2021. 534 с.