ДО ПИТАННЯ ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ ПРАВОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ У МЕХАНІЗМІ НАДАННЯ СТАТУСУ ДИТИНИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ ТА ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ

Анотація

У статті проаналізовано проблеми дотримання принципу правової визначеності у механізмі надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Наголошено, що принцип правової визначеності як один з основних елементів верховенства права у сучасних умовах має стати «дорожньою картою» для правотворчості та правозастосування з метою забезпечити передбачуваність ситуацій і правовідносин, а також стабільність правового становища особи. Відзначено, що неузгодженість норм законів, які регулюють одну і ту ж сферу, колізії норм права в нормативно-правових актах різної юридичної сили, їх вплив на правозастосовну практику призводять до недотримання в окремих випадках принципу правової визначеності під час надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Необхідним є внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» і Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, якими було б усунено неузгодженість і невідповідність між нормами права у цих актах та Законі України «Про соціальний захист та підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання соціальних послуг та виплат» (Закон № 3999-IX). Однак, ще до внесення відповідних змін до законодавства, принцип правової визначеності дає можливість використовувати пріоритет застосування норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням (in dubio pro tributario). Органи опіки і піклування та суди, керуючись принципом забезпечення найкращих інтересів дитини, мають можливість для надання статусу дитини, яка постраждала від воєнних дій чи збройних конфліктів, застосовувати поняття «психологічне насильство», визначене у Законі № 3999-IX, а не в Порядку. Це дозволить захистити (шляхом надання відповідного статусу) права дітей, які зазнали моральних та психологічних страждань через те, що вони стали свідком жорстоких подій (ракетних обстрілів, травмування чи загибелі людей), спричинених збройною агресією російської федерації проти України не в населених пунктах, розташованих на територіях безпосередніх воєнних (бойових) дій.