ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЛІДЕРСТВА ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У КРИЗОВИХ УМОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8458/2026-1-7Ключові слова:
емоційний інтелект, трансформаційне лідерство, сервант-лідерство, психологічна безпека, організаційна стійкість, воєнний контекстАнотація
Стаття присвячена комплексному аналізу психологічних механізмів лідерства та управління персоналом у кризових соціально-економічних умовах, зумовлених воєнними подіями та тривалою нестабільністю в Україні. У фокусі дослідження перебуває роль емоційного інтелекту керівників, трансформаційного та сервант-лідерства у формуванні психологічної безпеки персоналу як ключового чинника організаційної стійкості. Теоретичну основу роботи становлять концепції емоційного інтелекту, психологічної безпеки, ресурсної теорії стресу та сучасні підходи до гуманістичних моделей лідерства. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 412 працівників, які представляли 127 організацій державного, приватного та освітнього секторів України. Для збору даних використано стандартизовані психодіагностичні методики, що дозволили оцінити рівень емоційного інтелекту керівників, прояви трансформаційного і сервант-лідерства, психологічну безпеку та організаційну стійкість персоналу. Статистичний аналіз включав кореляційні, регресійні, медіаційні та модераційні процедури. Отримані результати засвідчили наявність значущих позитивних зв’язків між емоційним інтелектом, гуманістичними стилями лідерства та рівнем психологічної безпеки в колективах. Встановлено, що психологічна безпека виконує медіаційну функцію у взаємозв’язку між емоційним інтелектом керівників і організаційною стійкістю, забезпечуючи адаптивність персоналу до кризових впливів. Виявлено також модераційний ефект воєнного контексту, який послаблює прямий вплив лідерських стратегій, та буферну роль HR-практик підтримки персоналу, що сприяють зниженню рівня стресу й підвищенню відчуття безпеки. Зроблено висновок, що ефективне управління персоналом у кризових умовах ґрунтується на розвитку емоційного інтелекту керівників, впровадженні сервант- і трансформаційного лідерства та системній підтримці психологічної безпеки. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для розроблення програм психологічного супроводу, HR-стратегій і підготовки управлінських кадрів у воєнних і післявоєнних реаліях.
Посилання
Grant C. A., Wallace L. M., Spurgeon P. C. An exploration of the psychological factors affecting remote e-worker’s job effectiveness, well-being and work-life balance. Employee Relations. 2013. Vol. 35(5). P. 527–546. DOI: https://doi.org/10.1108/ER-08-2012-0059.
Maddi S. The Story of Hardiness: Twenty Years of Theorizing, Research, and Practice. Consulting Psychology Journal: Pracice and Research. 2002. Vol. 54. No 3. P. 173–185.
Nishizaka S. Kindergarten teachers’mental health: Stress, Preschool teacher efficacy and hardiness. The Japanese Journal of Educational Psychology. 2002. Vol. 3. P. 283–290.
Васильєва О., Соколов А., Хіль Л. Людський капітал у сучасній парадигмі економіки знань. Менеджмент і бізнес. 2023. Вип. 1(1). С. 22–36.
Максименко С. Д., Кузікова С. Б., Зливкова В. Л. Особистість як суб’єкт подолання кризових ситуацій: психологічна теорія і практика: монографія. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. 540 с.
Поуль В. С. Психологічна безпека особистості в несприятливих обставинах: питання розуміння та особистісного вибору. Міжнародна колективна монографія за загальною редакцією професора І. В. Волженцевої. 2021. С. 640–662.
Garg N., Van der Walt F., Burgess J. Editorial: The psychological challenges of remote working. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1190064
Sharma N. Remote work and psychological well-being: exploring the impact on employee well-being, job satisfaction, and work-life balance. International Journal of Social Science and Economic Research. 2024. Vol. 9(1). Р. 165–172. DOI: https://doi.org/10.46609/IJSSER.2024.v09i01.011
Лазорко О. В. Психологія безпеки особистості як суб’єкта професіоналізації. Психологічні перспективи. 2017. Вип. 30. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2017-30-96-112
Приходько І. Психологічна безпека персоналу екстремальних видів діяльності: концепція, трансформаційна модель, методологія дослідження. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2015. № 4 (29). URL: https://core.ac.uk/download/pdf/229858825.pdf
Приходько, І. І. Засади психологічної безпеки персоналу екстремальних видів діяльності : монографія. Х. : Акад. ВВ МВС України, 2013. 745 с.
Харченко А. С. Психологічна безпека особистості викладача вишу. Науковий вісник ЛьвДУВС. Серія психологічна. 2012. № 2. С. 443–450.
Романов А. Д. Дослідження факторів впливу на соціально-психологічну домінанту системи управління персоналом. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». 2015. Вип. 2. С. 229–233.
Слюсаревський М. М., Найдьонова Л. А., Титаренко Т. М., Татенко В. О., Горностай П. П., Кочубейник О. М., Лазоренко Б. П. Життєвий світ і психологічна безпека людини в умовах суспільних змін. Реферативний опис роботи. Київ : Талком, 2020. 318 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



