ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2311-8458/2025-2-1

Ключові слова:

ветерани війни, соціально-психологічна адаптація, ПТСР, посттравматичні реакції, психологічна підтримка

Анотація

Стаття присвячена емпіричному дослідженню соціально-психологічної адаптації ветеранів війни в Україні, що є надзвичайно актуальною проблемою в умовах повномасштабної війни та масового повернення військовослужбовців до мирного життя. Метою дослідження стало виявлення особливостей адаптаційного профілю ветеранів, ресурсних і вразливих зон, а також взаємозв’язків між адаптивними характеристиками та симптомами посттравматичного стресового розладу (ПТСР). У дослідженні взяли участь 38 ветеранів, які мали досвід безперервної служби понад два роки та перебування в зоні бойових дій упродовж 18–24 місяців. Для оцінки соціально-психологічної адаптації використано три методики: тест- опитувальник соціальної адаптивності (О. Саннікова, О. Кузнєцова), методику діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда, а також Міссісіпську шкалу посттравматичних реакцій (військовий варіант). Результати дослідження засвідчили достатньо високий рівень соціальної та соціально-психологічної адаптації учасників, що свідчить про збережений потенціал до конструктивної взаємодії з оточенням, самоприйняття, інтернальність і домінування. Водночас зафіксовано виражені посттравматичні симптоми: середній бал за Міссісіпською шкалою суттєво перевищив клінічний поріг ПТСР. Кореляційний аналіз виявив парадоксальні взаємозв’язки – поєднання високих рівнів ПТСР із підвищеним самоприйняттям, домінуванням та емоційним комфортом, що може свідчити про психологічну компенсацію або прояви посттравматичного зростання. Найуразливішими зонами адаптації визначено поведінкову гнучкість і суб’єктивну життєву задоволеність. Отримані результати підкреслюють багатовимірність і суперечливість адаптаційного профілю ветеранів та актуалізують потребу у розробці комплексних програм психологічної підтримки, спрямованих одночасно на зниження травматичної симптоматики та посилення ресурсів особистості.

Посилання

Коробка Л. М. Соціально-психологічна адаптація учасників бойових дій: фактори та ресурси. Соціальна психологія. 2020. № 2. с. 45–53.

Американська психіатрична асоціація. Довідник діагностичних критеріїв DSM-5-TR. Львів: Видавництво «Компанія “Манускрипт”», 2024. 592 с.

Hoge C. W., Auchterlonie J. L., & Milliken C. S. Mental health problems, use of mental health services, and attrition from military service after returning from deployment to Iraq or Afghanistan. JAMA, 2006, 295 (9). 1023–1032.

Bonanno G. A., Mancini A. D. Beyond resilience and PTSD: Growth and thriving in the aftermath of traumatic events. Journal of Personality and Social Psychology. 2008. 98(6). 901–918.

Титаренко Т. М., Лєпіхова Л. А. Психологічні стратегії подолання травматичного досвіду: український контекст. Психологія і суспільство. 2019. № 3. с. 35–47.

Саннікова О. П., Кузнєцова О. В. Дослідження соціальної адаптивності особистості: методичні аспекти. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2018. № 64. с. 57–65.

Шанін В. Ю. Психологічні особливості посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців: дис. … канд. психол. наук. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015. 220 с.

Роджерс К., Даймонд Р. Психологія міжособистісних відносин: навч. посіб. Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2002. 286 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30