ПЕРФЕКЦІОНІЗМ ЯК ОСОБИСТІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА

Анотація

У статті досліджуються ознаки перфекціонізму – особистісної характеристики науково-педагогічного працівника. Автори на основі теоретичного аналізу виокремлюють деструктивну та конструктивну форми прояву перфекціонізму. Так, зазначено, що конструктивні ознаки перфекціонізму проявляються через адекватне прагнення фахівця до високих професійних стандартів, свідчать про високий ступінь адаптивності, характеризують якісні показники індивідуального розвитку особистості.Наголошено, що деструктивні ознаки перфекціонізму значною мірою спостерігаються у професійно-педагогічній діяльності через напружений емоційний стан, підвищену когнітивну діяльність, понаднормову професійну активність тощо.Зазначено, що перфекціонізм тісно пов’язаний з ідеями акмеології – науки про особистісне та професійне становлення особистості, прагнення до досягнення досконалості у різних сферах життєдіяльності.Автори проводять паралель між перфекціонізмом, особистісним зростанням та необхідністю самореалізації науково-педагогічних працівників в умовах закладу вищої освіти. Виокремлено складники (спрямованість на себе, на інших) та причини виникнення (ситуативна та особистісна тривожність) перфекціонізму, означено соціальне походження перфекціонізму. Акцентовано увагу на суб’єктності – внутрішній якості науково-педагогічного працівника, виокремлено її характерні ознаки. Запропоновано результати та аналіз проведеного дослідження на основі багатовимірної шкали Р. Фроста. Наголошено, що перфекціонізм як індивідуальна характеристика особистості закладається та розвивається ще в дошкільний період вікового розвитку людини. Виявлено, що на формування перфекціонізму значний вплив має сімейне середовище, у якому формувалася особистість дитини.