МІЖКУЛЬТУРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВІЙНИ НА ЛЮДЕЙ РІЗНОГО ВІКУ ТА МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8458/2024-2-3Ключові слова:
кризові стани, під час юності та ранньої дорослості, війна в Україні, психічне здоров’я, ПТСР, стійкість, гендерні відмінностіАнотація
Це дослідження присвячене вивченню психологічного дистресу молодих людей віком від 18 до 30 років в умовах триваючого конфлікту в Україні. Основний акцент робиться на прямому впливі збройних конфліктів як вирішального фактора стресу, що впливає на психологічне здоров’я та загальне здоров’я людини. Дослідження використовує комбінований підхід, включаючи опитування, інтерв’ю та тематичні дослідження для вивчення емоційних, когнітивних і поведінкових реакцій тих, хто постраждав від конфлікту. Додаткова увага приділяється відмінностям між статями, віковими категоріями (18–24, 25–30), а також державами біженців і непереміщених осіб. Дослідження виявило винятковий рівень занепокоєння, смутку та наслідків травматичних подій, особливо серед осіб, які зазнали бойових дій, або біженців, які були змушені покинути свої домівки. Діти віком від 18 до 24, як правило, легше засмучуються, використовують свої особливі способи вирішення проблем і частіше відчувають стрес. Порівняно з молодими людьми у віці 25–30 років, підлітки більше покладаються на інтелект і групову взаємодію, щоб впоратися, що відображає різницю в жорсткості на різних етапах життя. Нові дослідження підкреслюють, що, крім особистих факторів, допомога громади та культурна наполегливість значною мірою сприяють зменшенню негативних наслідків конфлікту. Це групи, спільні способи виконання завдань і старі церемонії, які створюють «зону комфорту» і допомагають людям почуватися важливими. Тим не менш, надмірне захоплення тривожними онлайн-матеріалами, поширене серед молоді, посилює тривогу та емоційні розлади, що вказує на подвійний вплив соціальних медіа – як пом’якшення стресу, так і його сприяння. Дослідження підкреслюють необхідність пріоритетних і культурно адаптованих психотерапевтичних ініціатив, які мають підвищити психічну стійкість, розширити доступ до ресурсів психічного здоров’я та включати заняття з кіберграмотності для пом’якшення наслідків шкідливого цифрового контенту, і все це спеціально для молодих українців.
Посилання
Litz B. T., Stein N., Delaney E., Lebowitz L., Nash W. P., Silva C., Maguen S. Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy. Journal of Traumatic Stress. 2022. № 35(3). P. 695–704.
WHO. Gender and mental health in conflict zones. WHO Bulletin, 2022. № 99(6), p. 412–423.
Fazel M., Stein A. The mental health of displaced and refugee populations. The Lancet Psychiatry. 2022. № 9(1). P. 36–46.
Mollica R. F., McInnes K., Poole C., Tor S. Mental health in complex emergencies. The Lancet. 2004. № 364(9450). p. 2058–2067.
Murray J., Roberts T., Brown K. Longitudinal impacts of conflict-related trauma. Trauma Studies Quarterly. 2023. № 15(2). Р. 156–178.
Асоціація психологів України. ПТСР та адаптивні стратегії серед переміщених українців. Психологія сьогодні Україна. 2023. Вип. 12(3). С. 45–67.
Коваленко А., Сергієнко Л. Культурні практики як терапевтичні засоби в умовах війни в Україні. Журнал соціальної психології. 2024. Вип. 56(2). С. 214–229.
Hobfoll S. E., Hall B. J., Canetti D., Johnson R. J. Conservation of resources in stress and trauma: Implications for refugee populations. Journal of Clinical Psychology. 2007. № 63(8). С. 837–846.
Академія наук України. Психологічна стійкість дорослих українців у період конфлікту. Український журнал психології, 2023. Вип. 48(1). С. 78–94.
Tolin D. F., Foa E. B. Sex differences in trauma and PTSD. Psychological Bulletin. 2006. № 132(6). Р. 959–992.
Schick M., Morina N., Klaghofer R., Schnyder U., Müller J. Impact of displacement on mental health. European Journal of Psychotraumatology. 2016. № 7(1). Р. 28711.
Werner E. E. Resilience in development: Risk and protective factors. Journal of Developmental Psychology, 1995. № 39(1). Р. 121–130.
UNHCR. (2023). Displacement patterns and mental health in Ukraine.
Nickerson A., Bryant R. A., Steel Z., Silove D., Brooks R. The impact of interpersonal trauma in refugee populations. Psychological Medicine. 2011. № 41(7). Р. 1373–1380.
Silove D., Ventevogel P., Rees S. Trauma, PTSD, and psychological distress in refugees. Annual Review of Clinical Psychology. 2017. № 13(1). Р. 405–429.
World Bank. The socioeconomic impacts of war on displaced populations: A case study of Ukraine. World Bank Reports, 2023. № 78(4). Р. 112–135.
American Psychiatric Association. PTSD: Diagnostic and therapeutic considerations. APA Clinical Updates. 2020. № 78(5). Р. 320–340.
Neria Y., Nandi A., Galea S. PTSD following disasters: Epidemiology and interventions. Journal of Traumatic Stress. 2011. № 24(5). Р. 563–573.
Bonanno G. A., Westphal M., Mancini A. D. Resilience in the face of potential trauma. Current Directions in Psychological Science. 2010. № 19(3). Р. 181–185.
Betancourt T. S., Meyers-Ohki S. E., Charrow A., Tol W. A. Building an evidence base on mental health interventions for war-affected youth. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 2014. № 55(4). P. 441–447.
