СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОГО ДИСКУРСУ ФЕНОМЕНУ ВЗАЄМОДІЇ В СУЧАСНИХ ВИКЛИКАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8458/2022-2-3Ключові слова:
взаємодія, дистанційна освіта, режими взаємодії, педагог, учень, еквівалентність взаємодії, інтерактивність, оцінка рівня інтерактивностіАнотація
Авторка статті розкриває соціально-психологічні особливості феномену взаємодії в сучасних викликах дистанційної освіти. У роботі подається теоретичне обґрунтування для педагогів щодо методології системи дистанційної освіти, яка є досить ефективною і результативною та задовольняє різноманітні учнівські навчальні потреби. Подано історичну трансформацію поняття взаємодії в контексті педагогічної взаємодії та виокремлено дистанційну освіту як таку, що на сьогодні найбільш поширена в освітньому середовищі. Розкрито її режими так, як їх бачать, зокрема, Т. Андерсон та Д.Р. Гаррісон: учені описали три найбільш поширені типи взаємодії, розглянуті в літературі про дистанційну освіту, у якій залучаються учні («учень – учень», «учень – учитель», «учень – зміст»), і почали обговорення про інші три типи взаємодії («учитель – учитель», «учитель – зміст», «зміст – зміст»). Виписано модель дистанційної освіти та окреслено її системні складники. Охарактеризовано засоби та інструменти дистанційної освіти сучасності. Розкрито можливості оцінювання рівня інтерактивності.
Посилання
Ковальчук З.Я. Генетично-психологічні засади оптимізації педагогічної взаємодії : монографія. Львів : СПОЛОМ, 2013. 600 с.
Ковальчук З.Я. Концептуальні генетико-психологічні основи оптимізації педагогічної взаємодії в освітніх закладах різного типу. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2013. Вип. 14. Ч. 2. С. 124–131. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekp_2013_14%282%29__19.
Anderson T., Garrison D.R. Transactional issues in distance education: The impact of design in audio teleconferencing. American Journal of Distance Education. 1995. Vol. 9. Iss. 2. P. 27–45.
Bates A.W. Interactivity as a criterion for media selection in distance education. Proceedings of the Annual Conference of the Asian Association of Open Universities, Jakarta, Indonesia, September 25–26, 1990. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED329245.pdf.
Berners-Lee T. Realizing the full potential of the Web. World-Wide Web Consortium. London, 1997. URL: http://www.w3.org/1998/02/Potential.html.
Berners-Lee T. Weaving the Web: The original design and ultimate destiny of the World Wide Web by its inventor. San Francisco : Harper Business, 2000. 246 p.
Coldeway D. Patterns of behaviour in individualized distance education courses. Research in Distance Education. 1991. Vol. 3. № 4. P. 6–10.
Collis B., Moonen J. Flexible learning in a digital world: experiences and expectations. London : Kogan Page, 2001. 232 p.
Corbin J., Strauss A. Grounded theory research: procedures, canons, and evaluative criteria. Qualitative Sociology. 1990. Vol. 13. Iss. 1. P. 3–21.
Daniel J.S., Marquis C. Interaction and independence: Getting the mix right. Distance Education: international perspectives / D. Sewart, D. Keegan, B. Holmberg (eds.). London : Routledge, 1988. P. 339–359.
Fulford C.P., Zhang S. Perceptions of Interaction: The critical predictor in distance education. American Journal of Distance Education. 1993. Vol. 7. Iss. 3. P. 8–21.
Garrison D.R., Anderson T., Archer W. Critical thinking in a text-based environment: Computer conferencing in higher education. The Internet and Higher Education. 2000. Vol. 2. Iss. 2–3. P. 87–105. URL: http://www.atl.ualberta.ca/cmc/CTinTextEnvFinal.pdf.
Garrison D.R., Anderson T., Archer W. Critical Thinking and Computer Conferencing: A model and tool to assess cognitive presence. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/58774863.pdf.
Holmberg B. Theory and practice of distance education. London : Routledge, 1989. 255 p.
Jaspers F. Interactivity or Instruction? A reaction to Merrill. Educational Technology. 1991. Vol. 31. № 3. P. 21–24.
Jonassen D.H. Evaluating constructivistic learning. Educational Technology. 1991. Vol. 31. № 9. P. 28–33.
Juler P. Promoting interaction; maintaining independence: Swallowing the mixture. Open Learning. 1990. Vol. 5. Iss. 2. P. 24–33.
Kirby D., Boak C. Developing a system for audio-teleconferencing analysis. Journal of Distance Education. 1987. Vol. 2. № 2. P. 31–42.
Kirkup G., von Prummer C. Support and Connectedness: The needs of women distance education students. Journal of Distance Education. 1990. Vol. 5. № 2. P. 9–31. URL: https://www.ijede.ca/index.php/jde/article/view/381/271.
Kozma R.B. Will Media Influence Learning? Reframing the debate. Educational Technology Research & Development. 1994. Vol. 42. № 2. P. 7–19.
Kramarae C. Gender equity online, when there is no door to knock on. Handbook of Distance Education / D. Moore, W. Anderson (eds.). Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum, 2003. P. 261–272.
Kurzweil R. The age of spiritual machines. New York : Penguin Group, 1999. 388 p.
Langer E. Mindfulness. Reading, MA : Addison-Wesley, 1989. 240 p.
Laurillard D. Rethinking university teaching: A framework for the effective use of educational technology. London : Routledge, 1997. 280 p.
Lipman M. Thinking in Education. Cambridge, UK : Cambridge University Press, 1991. 300 p.
Litzinger M.E., Carr A.A., Marra R.M. Constructivism, Feminism, and Systemic Change: Finding Common Ground. Proceedings of the Annual Conference of the Association of Educational Communications and Technology, Albuquerque, NM, February 14–18, 1997.
May S. Collaborative Learning: More is not necessarily better. American Journal of Distance Education. 1993. Vol. 7. Iss. 3. P. 39–49.
McCrosky J., Richmond V.P. Increasing teacher influence through immediacy. Power in the Classroom: Communication, control, and concern / V.P. Richmond, J. McCrosky (eds.). New York : Routledge, 1992. P. 200–211.
Moore M. Three types of interaction. American Journal of Distance Education. 1989. Vol. 3. Iss. 2. P. 1–6.
Parker L., Olgren C. Teleconferencing and interactive media. Madison, WI : University of Wisconsin Extension Press, 1980. 488 p.
Potter J. Beyond Access: Student perspective on support service needs in distance education. Canadian Journal of University Continuing Education. 1998. Vol. 24. № 1. P. 59–82. URL: https://journals.library.ualberta.ca/cjuce-rcepu/index.php/cjuce-rcepu/article/view/20222/15623.
Roberts J. Compressed Video Learning: Creating active learners. Montreal : Cheneliere/McGraw-Hill, 1998. 133 p.
Methodological issues in the content analysis of computer conference transcripts / L. Rourke, T. Anderson, D.R. Garrison, W. Archer. International Journal of Artificial Intelligence in Education. 2001. Vol. 12. P. 8–22. URL: https://telearn.archives-ouvertes.fr/hal-00197319/document.
Rourke L., Anderson T. Using peer teams to lead online discussions. Journal of Interactive Media in Education. 2002. Vol. 1. URL: https://www.researchgate.net/publication/251400392_Using_Peer_Teams_to_Lead_Online_Discussions.
Russell T.L. The No Significant Difference Phenomenon. Raleigh, NC : State University Press, 1999. 300 p.
Saba F., Shearer R. Verifying key theoretical concepts in a dynamic model of distance education. American Journal of Distance Education. 1994. Vol. 8. Iss. 1. P. 36–59.
Seels B. Theory development in educational/instructional technology. Education Technology. 1997. Vol. 37. Iss. 1. P. 3–5.
Sims R. Interactivity on stage: Strategies for learner-designer communication. Australian Journal of Educational Technology. 1999. Vol. 15. № 3. P. 257–272. URL: https://ajet.org.au/index.php/AJET/article/view/1861/921.
Slavin R. Cooperative learning: theory, research, and practice. Boston : Allyn and Bacon, 1995. 194 p.
Sutton L. The principles of vicarious interaction in computer-mediated communications. Journal of Interactive Educational Communications. 2001. Vol. 7. Iss. 3. P. 223–242.
Wagner E.D. In support of a functional definition of interaction. American Journal of Distance Education. 1994. Vol. 8. Iss. 2. P. 6–26.
Wenger E. Supporting communities of practice: A survey of community-orientated technologies. Version 1.3, March 2001. URL: http://www.ict-21.ch/com-ict/IMG/pdf/communities_of_practice-wenger.pdf.
Wilson B. Thoughts on theory in educational technology. Educational Technology. 1997. Vol. 37. № 1. P. 22–27.
