ДИСКРЕЦІЙНІ АКТИ ЯК ПРЕДМЕТ СУДОВОГО ОСПОРЮВАННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Анотація

Анотація. Стаття присвячена важливій проблемі науки адміністративного та адміністративного процесуального права – оскарженню адміністративних актів, ухвалених у рамках адміністративної дискреції (розсуду). Аналізуються проблемні питання, які пов’язані з оскарженням дискреційного акта в адміністративному судочинстві, порушено проблеми визначення меж адміністративного розсуду. Особливе значення має те, що розсуд може відігравати як позитивну роль, так і негативну у його застосуванні. У зв’язку з цим активні дискусії з приводу правової природи та перспектив застосування розсуду у процесі правового регулювання мають не лише науково-теоретичне, а й практичне значення щодо подальшого вдосконалення законодавства. Розуміння меж адміністративного розсуду має велике значення для забезпечення правового захисту громадян та підтримання справедливості в адміністративних процедурах. Дослідження цієї теми дозволило встановити умови, що визначають межі дискреційних повноважень, проведення аналізу законодавства та судової практики регулювання процедури судового оскарження дискреційних актів. У Кодексі адміністративного судочинства України слід прописати критерії перевірки дискреційних актів. У судовому рішенні, у мотивувальній частині, має бути розписано, чому суддя вважає, що публічний орган вийшов за межі адміністративного розсуду, а не обмежувався формальною констатацією наявності порушення його меж. Запропоновано шляхи вдосконалення, які спрямовані на встановлення чітких критеріїв визначення меж адміністративного розсуду та покращення процедури судового оскарження дискреційних актів, внесено пропозицію про закріплення в законодавстві положення щодо встановлення меж адміністративного розсуду та формулювання у резолютивній частині суду про оскарження дискреційного акта для бар’єрів із реалізацією здійснення публічною адміністрацією дискреційних повноважень.