ПРО СПЕЦІАЛЬНОГО ПОТЕРПІЛОГО В КРИМІНАЛЬНОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ

Анотація

Наведено визначення спеціального потерпілого, яке наявне в кримінальному процесуальному законодавстві і використовується зазвичай у кримінальному законодавстві. Обґрунтовано доцільність виділення у КК України поняття спеціального потерпілого. Показано, що інколи відповідне поняття зазначається у назві відповідної статті та роз’яснюється у її диспозиції. Продемонстровані випадки коли ознаки спеціального потерпілого роз’яснені у примітці до відповідної статті Особливої частини КК України. Наведені випадки коли зміст такої ознаки роз’яснюється безпосередньо Верховним Судом України. Обґрунтовано, що зміст даної ознаки складу злочину обов’язково має усвідомлюватися суб’єктом злочину для правильної кримінально-правової кваліфікації. Відсутність усвідомлення такої ознаки є підставою для іншої кримінально-правової оцінки суспільно небезпечного діяння. Зазначено, що інколи про спеціального потерпілого зазначається у відсильній диспозиції. Продемонстровані випадки коли роз’яснюється дана ознака в банкетних диспозиціях. Інколи при цьому наявні труднощі пов’язані із некоректною позицією законодавця втіленою в інших нормативно-правових актах. Продемонстровано, що трапляється в чинному кримінальному законі відсутність прямої вказівки на спеціального потерпілого в інших нормативно-правових актах. Зробити висновок про те, хто саме може бути такою особою можна на підставі системного аналізу відповідних правових норм Вказано, що неповнолітній чи малолітній вік спеціального потерпілого є одним із засобів диференціації. Обґрунтовано, що інколи особа має досягти певного мінімального віку для того, щоб бути визнаною спеціальним потерпілим, оскільки лише в такому разі може бути заподіяно шкоду основному безпосередньому об’єкту складу злочину. Наведено авторське визначення спеціального потерпілого у кримінальному праві.