ВИКОРИСТАННЯ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ МЕХАНІЗМІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В УКРАЇНІ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8040/2025-4-5Ключові слова:
домашнє насильство, публічно-правові механізми, безпека постраждалих, обмежувальний припис, адміністративні заходи, протидія домашньому насильству, захист прав людиниАнотація
Домашнє насильство залишається однією з найбільш складних і суспільно небезпечних соціально-правових проблем сучасної України, що має системний характер та потребує комплексного реагування з боку держави. Попри наявність спеціального законодавства та поступове формування інституційної системи протидії цьому явищу, рівень поширеності, латентності та повторюваності домашнього насильства свідчить про наявність істотних прогалин у механізмах забезпечення безпеки постраждалих осіб. Особливої актуальності ця проблема набула в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану, коли соціально-економічні та психологічні чинники сприяли загостренню насильницької поведінки у сімейному середовищі. Метою дослідження є комплексний аналіз публічно-правових механізмів, що застосовуються в Україні для забезпечення безпеки осіб, постраждалих від домашнього насильства, а також виявлення проблем їх правового регулювання і практичного застосування з урахуванням міжнародних стандартів та національної правозастосовної практики. У статті особливу увагу приділено з’ясуванню ролі держави у негайному припиненні насильства, запобіганні його повторенню та створенні умов для ефективного захисту прав і свобод постраждалих осіб. Методологічну основу дослідження становить поєднання загальнонаукових і спеціально-юридичних методів пізнання. Формально-юридичний метод використано для аналізу норм Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», адміністративного та кримінального законодавства. Порівняльно-правовий метод дозволив зіставити національні підходи до протидії домашньому насильству з міжнародними стандартами та практикою країн Східної Європи. Системно-структурний, логіко-правовий, статистичний та аналітичний методи застосовано для комплексного дослідження публічно-правових механізмів як цілісної системи та оцінки ефективності їх реалізації. У результаті дослідження з’ясовано, що публічно-правові механізми захисту постраждалих від домашнього насильства являють собою сукупність владно-розпорядчих, імперативних та примусових заходів, спрямованих на оперативне реагування держави на загрози життю та здоров’ю людини. До основних таких механізмів віднесено термінові заборонні та обмежувальні приписи, адміністративні заходи впливу, профілактичний облік кривдників, направлення на корекційні програми, а також діяльність органів поліції, судів, органів опіки та соціальних служб. Обґрунтовано, що обмежувальні приписи мають превентивний характер і є одним із найбільш ефективних інструментів короткострокового забезпечення безпеки постраждалих осіб. Разом із тим встановлено, що ефективність публічно-правових механізмів знижується через формальний підхід до оцінки ризиків, недостатній контроль за виконанням приписів, слабку міжвідомчу координацію та низький рівень поінформованості постраждалих щодо доступних інструментів захисту. У статті обґрунтовується необхідність удосконалення нормативного регулювання, розвитку міждисциплінарних моделей реагування, посилення превентивної складової адміністративних заходів та адаптації міжнародних стандартів до національних умов. Зроблено висновок, що подальший розвиток і практичне вдосконалення публічно-правових механізмів є важливою умовою підвищення рівня безпеки осіб, постраждалих від домашнього насильства, зменшення його латентності та формування ефективної системи державного захисту прав людини в Україні.
Посилання
Нерода М.А. Адміністративно-правові засади протидії домашньому насильству: дис. … доктор філософії, 081. Київ, 2023. 215 с. https://elar.navs.edu.ua/bitstreams/8daf9eaa-f80c-4bf1-aa51-49dccfa7d674/download
Горбунова Я.М. Адміністративно-правове забезпечення протидії домашньому насильству: дис. … доктор філософії, 081. Харків, 2023. 202 с. https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/19945/1/Gorbunova_dys.pdf
Ковалів М.В., Боровікова В.С. Суб’єкти відповідальності у виконавчому провадженні. Науковий вісник ЛьвДУВС (серія юридична). 2024. № 2. С. 22–30. DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2024-2-4
Шугало А.Я. Кримінальна відповідальність за домашнє насильство в Україні: дис. … доктор філософії, 081. Львів, 2025. 229 с. https://www.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/nauka/dorobok_zdobuvachiv/shugalo_d.pdf
Андрєєнкова В.Л. та ін. Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти: навчально-методичний посібник. К.: ФОП Нічога С.О. 2020. 196 с. ISBN 978-966-489-506-1 https://www.unicef.org/ukraine/sites/unicef.org.ukraine/files/2020-07/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%-D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_0.pdf
Кондратюк Н.В. Аналіз наукової літератури щодо визначення поняття «домашнє насильство». Молодий вчений. 2025. № 1 (132) С. 107–112. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2025-1-132-7
Зінсу О.І. Помста як мотив формування, вчинення домашнього насильства. Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 5. С. 694–701. DOI https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.107
Горбонос В., Кронівець Т. Контроль європейських інституцій у питаннях забезпечення та непорушності прав дитини. Публічне управління і право: історія, теорія, практика. 2024. № 3. С. 7–14. https://doi.org/10.31652/2786-6068-2023-3-5-11
Швець Д. В. Протидія домашньому насильству: кримінально-правовий контекст. Актуальні проблеми кримінального права: матеріали XІІ Всеукр. наук.-теор. конференції, 18.11.2021. Київ, 2021. С. 189–191. https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/b787d76d-0570-4ab6-9391-37e81d6a2bcc/content
Політова А.С. Практика притягнення до відповідальності за статтею 126-1 КК України та шляхи підвищення її ефективності. Вісник Асоціації кримінального права України. 2022. № 2 (18). С. 134–151. https://doi.org/10.21564/2311-9640.2022.18.267581
Перцева Т.О. та ін. Актуальні проблеми сімейного насильства : монографія. За заг. ред. проф. Т.О. Перцевої та проф. В.В. Огоренко. Дніпро, 2021. 188 с. ІSBN 978-966-981-511-8 https://repo.dma.dp.ua/6952/1/%D0%90%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.%20%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F.pdf
Панасюк В.В. Розслідування домашнього насильства, вчиненого щодо осіб похилого віку: алгоритмізація огляду місця події. Вісник Національної академії правових наук України. 2025. Том 32. № 3. С. 338–357. https://doi.org/10.31359/1993-0909-2025-32-3-338
Ліщук Н.О. Насильницькі дії, що вчиняються щодо жінок: причини та запобігання: дис. … канд. юрид. наук, 12.00.08. Львів, 2020. 232 с. https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/dissertation/2297/dysertaciyalishchukno.pdf
Андрусяк І.П. Подолання проблеми латентності домашнього насильства. Наука і техніка. 2024. № 7 (35). С. 14–21. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2024-6(34)
Ladychenko V., Golovko L., Vysotskyi V. Combating Domestic Violence in Eastern European Countries. Social and Legal Studios. 2021. № 4(4). P. 62–68. https://doi.org/10.32518/2617-4162-2021-4-62-68
Панталієнко Т.П. Формування правової культури нетерпимості до домашнього насильства: історико-правовий аналіз досвіду України та зарубіжних країн. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету Серія право. 2025. Вип. 90. Ч. 4. С. 111–116. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.90.4.15
Головко О.М., Шпак К.О, Микита А.А. Динаміка правопорушень під час пандемії СOVID-19: домашнє насильство та кібернасильство. Право та інноваційне суспільство. № 1 (16). 2021. С. 70–78. DOI 10.37772/2309-9275-2021-1(16)-10
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






