ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ БАЗ ДАНИХ ПОЛІГРАФОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ

Анотація

У статті здійснено комплексне науково-правове дослідження засад формування та функціонування баз даних поліграфологічних досліджень як інструменту цифровізації правоохоронних органів України. Досліджено правове регулювання порядку збирання, обробки, зберігання та використання інформації, отриманої за результатами проведення поліграфологічних досліджень у діяльності органів сектору безпеки і оборони України. Проаналізовано нормативні вимоги національного та міжнародного законодавства. Обґрунтовано доцільність розробки та функціонального розмежування двох типів інформаційних систем: відомчої бази даних, що накопичує великі масиви персоніфікованої інформації з метою забезпечення кадрової роботи правоохоронних органів із дотриманням принципів Big Data-аналітики, та спеціалізованої бази, інтегрованої до системи управління цифровими доказами (Digital Evidence Management System), для забезпечення проведення кримінального аналізу. Підкреслено важливість забезпечення достовірності, цілісності, збереження та захисту результатів поліграфологічних досліджень в умовах цифровізації сектору безпеки й оборони України. Обґрунтовано, що формування таких баз даних повинно супроводжуватися запровадженням спеціальних політик конфіденційності, технічних засобів захисту, чітким розподілом доступу та інституційними механізмами контролю за обробкою даних. У межах аналітично-розвідувального підходу до правоохоронної діяльності (Intelligence-Led Policing) запропонована модель формування баз даних поліграфологічних досліджень, здатна посилити ефективність кримінального аналізу шляхом своєчасного виявлення ризиків, формування поведінкових профілів і підтримки процесів ухвалення управлінських рішень на основі доказової та перевіреної інформації.Зрблено висновок, що формування баз даних поліграфологічних досліджень має ґрунтуватися на чітких правових засадах із дотриманням міжнародних та національних стандартів захисту персональних даних, що, своєю чергою, створює передумови для їх ефективного використання в кримінальному аналізі, оперативно-розшуковій та контррозвідувальній діяльності в структурі аналітичної моделі Intelligence- Led Policing.