CIRCUMSTANCES TO BE ESTABLISHED DURING THE INVESTIGATION DOMESTIC VIOLENCE AGAINST PERSONS

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2311-8040/2024-3-11

Keywords:

elderly people, vulnerability, identity of the victim, identity of the criminal, investigation

Abstract

The article examines domestic violence as one of the most common forms of human rights violations. All family members can suffer from this illegal act, but those who cannot defend themselves are the most vulnerable: children, the elderly, and people with physical or mental disabilities. Elderly people, pensioners, disabled people and lonely people need special attention, because they are the most vulnerable category of society. Vulnerability leads not only to the violation of their constitutional rights, but also to criminal and illegal acts. In order to conduct an effective investigation, it is necessary to identify the causes and conditions that contribute to domestic violence, as well as to take specific measures to protect the rights of these persons. The purpose of the article is to determine the facts to be established during the investigation of domestic violence committed against the elderly, which allow for the formation of an evidence base and, in the future, are of decisive importance for the investigator's choice of tactics and directions for the investigation of this criminal offense. To achieve the specified goal, general scientific methods were used, such as: the method of analysis and synthesis, induction and deduction, analogies. Also, a special legal method is used to describe legal phenomena, justify the legality of the behavior of the subjects of the offense, and group the patterns of behavior of the victim and the offender. The methods of systematization and complexity of knowledge, unity of theory and practice, methods of comparison and generalization are used. The study also analyzed the psychological characteristics of an elderly person, which served as a basis for determining the range of circumstances to be proven (motive and purpose) during the investigation of domestic violence against this category of persons. We also revealed the personal characteristics of the offender. In addition, we analyzed the practice of establishing the circumstances of a criminal offense and determined the most effective action algorithms for obtaining forensic information. This scientific work is of practical importance, as it provides law enforcement officials with the knowledge and tools necessary to detect and investigate crimes of this category, especially in the early stages. This, in turn, contributes to the improvement of the crime prevention system in Ukraine.

References

Комаринська Ю.Б. Стан наукових досліджень криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством. Актуальні проблеми кримінального процесу та криміналістики: матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Харків, 2021. С. 181–182. URL: content (univd.edu.ua).

Павлюк О.С. Окремі аспекти розслідування вбивств осіб похилого віку та одиноких осіб, пов’язаних із домашнім насильством. Прикарпатський юридичний вісник. 2022. Вип. 3(44). С. 95–99. https://doi.org/10.32782/pyuv.v3.2022.21.

Офіційний сайт Національної поліції України. URL: https://www.npu.gov.ua (дата звернення: 21.03.2024).

Корнієнко М.В., Лабунь А.В. Новели законодавства України щодо протидії домашньому насильству. Південноукраїнський правничий часопис. 2018. Вип. 4, Ч. 1. С. 54–55. URL: http://dspace.oduvs.edu.ua/handle/123456789/1574.

Пчеліна О.В. Перспективність побудови методики розслідування домашнього насильства. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 4. С. 329–332. doi: 10.32782/2524-0374/2020-4/79

Мельянков В., Усатий Г. Проблематика криміналізації домашнього насильства. ΛΌГOΣ. Мистецтво наукової думки. 2020. № 10. С. 91–99. https://doi.org/10.36074/2617-7064.10.018.

Erbaş R. Effective criminal investigations for women victims of domestic violence: The approach of the ECtHR. Women's Studies International Forum. 2021. Vol. 86. Article number 102468. https://doi.org/10.1016/j.wsif.2021.102468.

Vieira P.R., Garcia L.P., Maciel E.L.N. The increase in domestic violence during the social isolation: What does it reveals? Revista Brasileira de Epidemiologia. 2020. Vol. 23. Article number E200033. https://doi.org/10.1590/1980-549720200033.

Parolari P. Violence against women, migration and multiculturality in Europe. Derecho PUCP, 2019. 83, 357–386. https://doi.org/10.18800/derechopucp.201902.012.

Пахомов В.В., Каріх І.В., Бондаренко М.О. Грумінг як сучасний вид сексуального насилля. Правові горизонти. 2021. Т. 14, № 2. С. 77–82. https://doi.org/10.21272/legalhorizons.2021.i14.p77.

Бондар В. Шляхи протидії домашньому насильству в Україні. Юридичний вісник. 2020. № 1. С. 132–136. https://doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1570.

Іщенко Т.В. Розслідування домашнього насильства. Investigation of domestic violence. : дис. д-ра ю.наук : 12.00.09 / Київ. НАВС, 2021. C. 101–103.

Павлюк О.С. Розслідування вбивств осіб похилого віку та одиноких осіб, пов’язаних із заволодінням їх майном: дис. канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2021. C. 190–191.

Комаринська Ю.Б. Потреба створення криміналістичної класифікації кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насиллям: зб. матеріалів доп. учасн. науково-теоретичної конференції здобувачів вищої освіти ”16 днів проти насильства”, Київ, 2021. С. 8.

Заєць В. І. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні про домашнє насильство : магістерська робота. 2022 рік. С. 21–26. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/23574/Zaiets_Mahisterska _robota.pdf?sequence=1&isAllowed=y.

Мазур А. Межі початкового етапу розслідування. Вісник Львівського університету. Серія юридична. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2015. Вип. 61. С.435–441.

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI. Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

Кримінальний кодекс України: офіц. текст від 05.04.2001 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.

Ботнаренко І. А. Домашнє насильство: початковий етап розслідування. Криміналістичний вісник. 2021. №36 (2). С. 82–92. https://doi. org/10.37025/1992-4437/2021-36-2-82.

Model Code on Domestic and Family Violence 1994. URL: https://www.ncjfcj.org/family-violenceand-domestic-relations (accessed date: 20.05.2024).

Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 07.12.2017 р. № 2229-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text (дата звернення: 20.05.2024).

Панасюк В.В. Обстановка, місце та час вчинення домашнього насильства щодо осіб похилого віку. Кримінальне процесуальне право на сучасному етапі розвитку України. Київ. 2023 рік. C. 125–126. URL: content (naiau.kiev.ua).

Шаповал К. А. Деякі особливості тактики проведення слідчих (розшукових) дій під час розслідування вбивств, учинених у зв’язку із застосуванням домашнього насильства. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2021 рік. № 2(93). С. 67–69. URL: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle

Динту В. А. Обстановка злочину як елемент криміналістичної характеристики злочинів : дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. Одеса, 2014. 21 с. URL: http://hdl.handle.net/11300/854.

Слухаєнко Ю. М. Криміналістична характеристика домашнього насильства. Вісник ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка. 2020. Вип. 3 (91). 2020 рік. C. 111–112.

Шепітько В. Ю. Проблеми використання спеціальних знань крізь призму сучасного кримінального судочинства в Україні. Судова експертиза. 2014. № 1. С. 11–18.

Шепітько В. Ю. Теоретико-методологічна модель криміналістики та її нові напрями. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Харків : Право, 2021. Вип. 25. С. 9–20.

Гончаренко В.Г. Право і криміналістика. Вісник академії адвокатури України. Київ, 2014. Вип. 1. С. 40–43.

Ботнаренко І. А. Домашнє насильство: початковий етап розслідування. Криміналістичний вісник. 2021. № 36 (2). С. 82–92. https://doi. org/10.37025/1992-4437/2021-36-2-82.

Гумін О. М. Характеристика осіб, які вчиняють насильство в сім’ї. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2014 рік. № 810. С. 172–177.

Біленко С.П. Кримінологічна характеристика кривдника. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренко. 2019 рік. Вип. 2 (86). С. 95–105.

Комаринська Ю.Б. Психолого-криміналістична характеристика особи потерпілого в кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із домашнім насильством. Юридична психологія. 2021 рік. № 2(29). с. 82–91. https://doi.org/10.33270/03212902.82.

Шепітько В. Ю. Особа потерпілого в системі криміналістичної характеристики злочинів. Проблеми законності. 2018. Вип. 93. С. 168–174.

Панасюк В.В. Характеристика особи правопорушника й потерпілого від домашнього насильства, вчиненого щодо осіб похилого віку. Актуальні питання криміналістики та судової експертизи. Київ, 2023. C. 45–46.

Published

2024-10-21

Issue

Section

CRIMINAL LAW AND PROCESS; CRIMINOLOGY; CRIMINALISTICS; CRIMINAL AND EXECUTIVE LAW