ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ: СПЕЦИФІКА ТРУДОВОЇ ЗАЙНЯТОСТІ В РАМКАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація

У статті розглянуто проблеми цифровізації трудових відносин. Зазначено, що цифрові технології змінюють становище людини у соціальній структурі та у життєвому просторі. В сучасний час цифровізація є однією з найважливіших рушійних сил трансформації як економіки, так і суспільства в цілому. Зміни, які спричинені новими технічними можливостями, також впливають на поведінку економічних утворень. Що стосується суб’єктів трудового права, то цифровізація знаходить свій вияв у моделях адміністративної, організаційної діяльності та впровадження нових форм цифрової взаємодії. До такої взаємодії відносяться зміни в моделях робочого часу, організації управління людськими ресурсами, а також розробка робочого місця працівника. Очікується, що нинішня комбінація традиційних та гнучких робочих моделей буде активніше розвиватися в цифровому контексті в майбутньому у напрямку більшої пристосованості до трансформацій ринку праці. Досліджено, що цифровізація допомагає диференціювати відносини, розподіляючи споживання та виробництво. Механізація та автоматизація звільнили людину від важкої праці, цифрові технології автоматизують рутинні операції та вимагають нових регулятивних підходів. Цифрова інфраструктура дозволяє вирішити проблеми підвищення ефективності організації трудової діяльності за рахунок прозорості винагороди, відповідності здібностей та інтересів виконуваним функціям, контролю та оцінки якості з погляду споживача на основі проактивного інформаційно-цифрового простору з метою ефективного використання праці. Цифровізація пов’язана з ринком праці в контексті цифрових процесів щодо прискорення праці та мобільності гнучких форм праці та може бути характеризована такими вимірами як робочий час, форми праці, управління працею, робочий простір тощо. Одночасно цифрові технології ставлять нові проблеми, оскільки змінюється становище людини поряд з машиною, роль людини у креативному перетворенні ринку праці та нові форми взаємовідносин між людьми на виробництві. Гарантоване задоволення базових потреб людини призводить до нових форм зацікавленості та залучення до праці, що породжує питання про ціннісно-змістовні засади процесу цифровізації праці.