ДЕРЖАВНИЦЬКИЙ ПРАГМАТИЗМ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРОРА

Анотація

У статті здійснено аналіз професійної діяльності прокурора в контексті її корисності (потрібності) для держави. З огляду на це основним методом дослідження обрано прагматизм, зокрема такі його адаптовані версії, як юридичний прагматизм і державницький прагматизм. На основі розвідок прагматиків у державно-правовій сфері зроблено висновки, що професійна діяльність прокурора є однією зі сфер «локалізації досвіду» встановлення справедливості у процесі судової практики; його знання, вміння, навики, досвід, інтелектуальні й аналітичні зусилля, задіяні для отримання певного очікуваного результату – викриття і покарання винного – стають інструментами, які демонструють потрібність цього фахівця для суспільства; а сам прокурор є одним із елементів соціальної системи, що функціонально покликаний вирішувати суспільно значущі проблеми. Обстоюється позиція, що прокурор має бути зацікавленим у професійному зростанні й реалізації своїх кар’єрних амбіцій; як має бути зацікавлена у цьому і держава, бо від професіоналізму прокурора залежить якість здійснення правосуддя. Тут особиста вигода (особистісний розвиток) прокурора співпадає з інтересами держави, а державницький прагматизм набуває особистісних властивостей. Здоровий державницький прагматизм покликаний формувати у державних службовців відповідні цінності, орієнтовані на захист, обстоювання і збереження інтересів держави, а також базовані на національному патріотизмі, професійній відданості та максимальній незалежності. Загалом філософія державницького прагматизму професійної діяльності прокурора відображає міркування про соціальне зумовлення самої прокуратури (виникнення цієї структури на потребу правової дійсності), а також про пізнавальну функцію (що відображає рівень правових відносин і якість їх регулювання), соціальну цінність (функціональне призначення) та соціальну доцільність (корисність, потрібність для держави та громадян) прокуратури.