ПРАВОВА ДЕОНТОЛОГІЯ ТА ДУХОВНА ПЕДАГОГІКА ЯК ЄДИНИЙ ОСВІТНІЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Статтю присвячено проблематиці функціонування правової деонтології та духовної педагогіки як інтегрованого освітнього механізму формування відповідальної особистості. Дослідження спирається на аксіологічний, праксеологічний, антропологічний та системний підходи, що дозволило розкрити ціннісні, практичні та світоглядні виміри синергії духовних і деонтологічних імперативів. Звернуто увагу на рух «Духовності нового віку», який пропагує індивідуальну свободу вибору різних духовних цінностей з різних релігій на підставі внутрішнього сприйняття і світорозуміння. У науковій доктрині мовиться про духовну педагогіку, яка не передбачає прямого зв’язку з релігійними догмами. Підкреслено, що такий підхід відмови від сакральних цінностей має ризики розмивання духовного аксіологічного ядра, адже кожен в такому випадку стає «автором своєї релігії». Доведено, що поєднання таких світових тенденцій із загальною кризою духовних орієнтирів в системі освіти негативно впливає на формування відповідальної особистості – фахівця у галузі права. У зв’язку з цим наголошено на важливості конвергенції деонтологічних та духовних імперативів у правничій освіті та правничій діяльності. Духовна педагогіка посилює критичне мислення, збагачує правову свідомість, формує ціннісні орієнтири, «олюднює» правника, забезпечує вирішення соціальних конфліктів на основі духовних цінностей, визначає траєкторію духовного розвитку. Запропоновано з метою оптимізації освітнього процесу та успішної реалізації мети формування відповідальної особистості впроваджувати зміни в освітніх програмах, розширювати можливості набуття і вдосконалення загальних компетентностей та «м’яких» соціальних навичок, оновлювати навчально-методичні матеріали, трансформувати комунікацію між освітянином і здобувачем освіти. Водночас констатовано, що поряд із публічними інститутами не менш важливим є інститут сім’ї, в якому відбувається зростання правника, а також його внутрішня мотивація наблизитися до ідеалу компетентної, професійної, доброчесної та відповідальної особистості, прагнення «були людиною», про яке говорив Блаженніший Любомир Гузар.