КОНЦЕПЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЕМПАТІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8040/2025-2-3Ключові слова:
адміністративна емпатія, Національна поліція України, адміністративна діяльність, емоційний інтелект, комунікативна компетенція, воєнний стан, кризове управлінняАнотація
У статті досліджується концепція адміністративної емпатії як важливий інструмент оптимізації діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану. Аналізується міжнародний досвід вивчення адміністративної емпатії у сфері публічного управління та адміністративної діяльності. Встановлено, що науковці розглядають її як багатовимірну категорію, складниками якої у діяльності державних службовців є: 1) емпатійна можливість, що виникає внаслідок явно або неявно спільного емоційного переживання; 2) ідентифікація цієї спільної емоції; 3) встановлення зв’язку з емоцією так, як її переживає інша людина; 4) комунікація розуміння від державного службовця до особи, яка поділилася своїм емоційним станом. Разом із тим аналіз наукових досліджень дозволяє зробити висновок, що у науковій літературі наявні різні підходи до розгляду емпатії: як сталої особистісної риси (trait empathy) та як ситуативного феномену (state empathy). Однак питання «органічного» виникнення емпатії, тобто природного процесу синтезу вроджених характеристик і соціально сформованих компетенцій, залишається не досить дослідженим. У статті обґрунтовується необхідність інтеграції адміністративної емпатії в управлінську та правоохоронну практику з метою підвищення рівня довіри до поліції, покращення комунікації з населенням та зниження соціальної напруги в кризових умовах. Це можливо завдяки її ключовим функціям: зменшенню соціальної напруги, підвищенню ефективності комунікації та забезпеченню якості прийняття рішень. Визначено поняття адміністративної емпатії у діяльності Національної поліції України як багатовимірної управлінської категорії, що поєднує здатність правоохоронців розпізнавати емоційний стан громадян, аналізувати їхні потреби та адаптувати правозастосовну практику до конкретної ситуації. Запропоновано розглядати адміністративну емпатію як концепцію, що включає когнітивний, афективний, поведінковий, нормативно-правовий та інституційний складники.
Посилання
Edlins M. Developing a model of empathy for public administration. Administrative Theory & Praxis. 2019. № 43(1). С. 22–41. DOI: 10.1080/10841806.2019.1700459.
Edlins M., Dolamore S. Ready to Serve the Public? The Role of Empathy in Public Service Education Programs. Journal of Public Affairs Education. 2018. № 24(3). С. 300–320. DOI: 10.1080/15236803.2018.1429824.
Krznaric R. Empathy: Why It Matters, and How to Get It. New York : TarcherPerigee, 2015. 272 p.
Zitko P.A., Schultz K., Owens G.L. A Critical Review of Empathy Research: A Deficit in Evaluating the Organic Emergence of Empathy. ResearchGate. 2022. Preprint. URL: https://www.researchgate.net/publication/361353975.
Rai T.S., Fiske A.P. Moral psychology is relationship regulation: Moral motives for unity, hierarchy, equality, and proportionality. Psychological Review. 2011. 118(1), 57–75. https://doi.org/10.1037/a0021867.
Sharma S., Sabharwal M. Antecedents of an Inclusive Leader in Public Organizations. Journal of Social Equity and Public Administration, 2025, 3(1). P. 158–172. https://doi.org/10.24926/jsepa.v3i1.5865.
Жук Н.А. Комунікативна компетентність як основа професіоналізму патрульних поліцейських : дис. ... д-ра філос. наук : 053 «Психологія». Київ, 2023. 244 с.
