ПОКАРАННЯ У ВИДІ ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІ АСПЕКТИ

Анотація

У статті здійснюється характеристика кримінально-правової природи покарання у виді довічного позбавлення волі, проводиться аналіз кримінального та кримінально-виконавчого законодавства України, яке регламентує кримінально-правову характеристику, призначення та порядок виконання даного виду покарання, приділяється увага стану дотримання і забезпечення прав та обов’язків громадян, яким призначається покарання у виді довічного позбавлення волі. Довічне позбавлення волі є найвищою мірою покарання в нашій державі, своєрідною альтернативою смертній карі, що призначається лише у виняткових випадках за вчинення особливо тяжких злочинів. Цей вид покарання застосовується завжди як основний, може призначатись як самостійно, так і у поєднанні з додатковими покараннями. На думку багатьох науковців такий вид покарання є доречним та ефективним у боротьбі зі злочинністю в Україні. Проблема полягає в тому, що досі ведуться дискусії про те, чи є покарання у виді довічного позбавлення волі достатньою альтернативою смертній карі, оскільки незважаючи на те, що у більшості держав світу відмовилися від такого виду покарання як смертна кара, однак, є ряд держав де такий вид покарання продовжує існувати. Після проголошення Україною своєї незалежності розвиток кримінального права відбувався, головним чином, за рахунок внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України 1960 року. 5 травня 1997 року Україна підписала в Страсбурзі Протокол № 6 Європейської конвенції «Про захист прав і основних свобод людини відносно скасування смертної кари в Україні». При цьому в окремому протоколі Україна взяла на себе зобов’язання, щодо зупинення виконання смертних вироків, навіть без затвердження цього зобов’язання в парламенті. Після скасування смертної кари кримінальне покарання у виді довічного позбавлення волі, відповідно до чинного Кримінального кодексу України, стало найсуворішим видом покарання. Найсуворіший характер покарання у виді довічного позбавлення волі визначається істотністю і тривалістю позбавлень та обмежень прав і свобод особи, засудженої до цього покарання та позначається на порядку і умовах його встановлення, застосування і відбування.