РЕАЛІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА НА ОСНОВІ ЦИФРОВОЇ ПЛАТФОРМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8040/2024-2-6Ключові слова:
правосуддя, функції, доступ до суду, адміністративне судочинство, адміністрування, автентифікація, імперативні та функціональні вимогиАнотація
У статті із застосуванням комплексного системного аналізу правового регулювання використання інформаційних технологій розглянуто реалізацію адміністративного судочинства на основі цифрової платформи. Зазначено, що створення судових цифрових платформ є новим фактором, що впливає на ознаки та форми організації судової діяльності. Впровадження судових цифрових платформ як організаційно-функціональних та технологічних феноменів зумовлює трансформацію традиційних моделей організації судової діяльності, веде до перетворення багатьох судових інститутів, таких як судова система, доступ до суду, підсудність та інші. З урахуванням змінних соціальних і технологічних чинників функціонування судів існує нагальна потреба у розробці цілісного ставлення до організації судової діяльності як інтегрального поняття, що включає інституційні та функціональні складові. З позиції інституційного підходу до аналізу організації судової діяльності на основі цифрової платформи у сучасних умовах потребує аргументації уявлення про судову систему, побудовану як доступну для фізичних осіб цифрову технологічну платформу. У рамках функціонального підходу до уявлення про організацію судової діяльності на основі цифрової платформи важливим є теоретична розробка таких понять як організація судової діяльності, судове адміністрування. Це дозволяють визначити види діяльності, які включаються до складу феномена, що аналізується, та їх відмінні риси. Актуальність набуває виявлення ознак інституційної моделі організації судової діяльності як платформної та багаторівневої, аналіз яких дозволить вибудовувати єдиний процес розвитку судів та судової діяльності на найближчу перспективу. Важливість розгляду судових цифрових платформ не як ізольована відповідь на сучасні проблеми, а в контексті структури судової системи зумовлює потребу в теоретичному обґрунтуванні її платформних характеристик як необхідних гарантій єдності судової системи при віддаленій реалізації зацікавленими особами організаційних та процесуальних прав, а також вимагає теоретичного дослідження природи судових цифрових платформ.
Посилання
Директива ЄС (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку та про внесення змін до директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_022-19#Text.
Про надання уніфікованих рекомендацій для судів усіх інстанцій та юрисдикцій щодо безпечної роботи в умовах карантину: Рішення Вищої ради правосуддя від 01.04.2021 р. № 763/0/15-21. URL. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0763910-21#Text.
Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: Рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21. URL. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text.
Рішення Ради суддів України від 11.06.2021 р. № 18. URL. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr018414-21#n2.
Кобенко О. Майбутнє онлайн-судів в Україні: оцифровування наявних процесів чи цифрова трансформація правосуддя? Юридична газета оnline. 17.03.2023. № 1–2 (759–760).
Комітет цифрової трансформації інформує про сервіси на основі відкритих даних, які допомагають будувати прозору та демократичну країну. URL. https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/236554.html.
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: Закон України від 27.04.2021 р. № 1416-ІХ. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1416-20#Text.