МОВНО-КОМУНІКАТИВНІ ОРІЄНТИРИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПРАВНИКІВ І ПРАВООХОРОНЦІВ

Анотація

Проблема ефективної розмовної комунікації особливо актуальна в правовій та правоохоронній сферах. Юрист у сучасному суспільстві – спеціаліст, навчений професійно вирішувати соціальні конфлікти з позиції права. Ідея права і справедливості, а також міра дозволеного знаходять свій прояв в юридичній практиці лише в словесних формах. Наприклад, захисник або прокурор досягають власної професійної мети в ході активної розмовної комунікації, завдяки якій виграють або програють справу. Те ж стосується і правоохоронців: комунікація в правоохоронній сфері вимагає високого рівня мовно-комунікативних навичок від працівників. В обвинувальній і захисній промовах має бути моральне підтвердження та мотив, розгляд і оцінка доказів, а сама промова повинна бути образною і хвилюючою, прямою і достатньо лаконічною. Це, без сумніву, потребує майстерності, тому що в судах вирішуються долі людей. Ось чому саме розмовне спілкування є головним інструментом юридичної діяльності. Соціальна ситуація міняється, і попит на професіоналізм, комунікативну компетентність спеціалістів росте як в політичному, так і в соціально-економічному плані. Розвиток нової системи взаємовідносин між державами, організаціями і громадянами потребує більш широкого використання різноманітних способів розмовної діяльності, і питання про комунікативну підготовку юристів набуває ще більшої актуальності. Навчання юристів професійних комунікативних навичок є особливо необхідним в період формування правової системи нового типу, коли інтенсивне збільшення об’ємів правотворчості і правозастосування призвело до деформації словесного виразу права, до великої кількості юридичних помилок і непорозумінь, до суб’єктивної і довільної оцінки сенсу правових норм. Професійна діяльність юриста, крім високих спеціальних кваліфікуючих ознак, умінь, вимагає наявності розвинутих комунікативних навичок. На сьогодні не викликає сумніву те, що розвинуті комунікативні якості необхідні всім, хто має справу з людьми, хто покликаний впливати на них, на їх свідомість і поведінку. Проблема комунікативної компетенції сучасного юриста видається досить важливою, перш за все з практичної точки зору, оскільки саме розмовна комунікація зумовлює успіх діяльності правника будь-якої спеціалізації. У процесі розмовного спілкування недостатньо тільки знати мову, слід дотримуватися певних правил, принципів ведення бесіди, діалогу, полілогу тощо. Правник чи правоохоронець, виконуючи професійні обов’язки, змушений щось обговорювати, консультувати, вести перемови, ставити запитання і відповідати на них. Це потребує наявності відповідних знань, напрацювання необхідних навичок розмовної комунікації. Від того, наскільки вміло правник, правоохоронець здійснюють власну розмовну діяльність, залежить успіх їх роботи у професійній сфері, перспективи кар’єрного росту, можливість виконувати складні комунікативні завдання.