ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА КОНСТРУКЦІЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЯК ЗАСОБУ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Анотація

Анотація. У статті охарактеризовано правові основи та форми здійснення громадського контролю у сфері запобігання й протидії корупції в Україні. Визначено, що корупція – це соціальне, системне явище, що полягає в неправомірному використанні особами, які мають певні повноваження, власного становища, статусу, авторитету в особистих або корпоративних інтересах, що призводить до різних державних і суспільних небезпек. Громадський контроль – це комплекс здійснюваних у відповідності до Конституції та законів України правових, інформаційних і організаційних заходів щодо забезпечення неухильного дотримання законності та відкритості діяльності усіх органів державної влади, сприяння їх оптимальній діяльності та дотримання уповноважених функцій, зміцнення державно-правового порядку. Громадський контроль передбачає не лише контроль із боку громадських інституцій, але й контроль з боку окремого громадянина, який бере опосередковану участь у його здійсненні і діє як представник громадянського об’єднання. Виокремлено найбільш ефективні форми громадського контролю: участь суб’єктів громадського контролю у діяльності консультативно-дорадчих органів об’єктів громадського контролю; громадські слухання, публічні громадські обговорення, консультації з громадськістю; громадський моніторинг; громадська антикорупційна експертиза; здійснення контролю за ухваленими управлінськими рішеннями спеціально уповноважених суб’єктів щодо запобігання корупційним правопорушенням.