ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ЗА ХВОРОБОЮ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-8040/2023-3-3Ключові слова:
Кримінальний кодекс, Кримінально-виконавчий кодекс, кримінальна відповідальність, кримінально-виконавча установа, засуджений, хвороба, звільнення від покаранняАнотація
У статті здійснюється характеристика кримінально-правової природи звільнення від покарання за хворобою, проводиться аналіз кримінального та кримінально-виконавчого законодавства України, яке реґламентує порядок звільнення від покарання у зв’язку із хворобою, приділяється увага стану дотримання та забезпечення прав і обов’язків громадян, які підлягають звільненню від покарання за хворобою. Важливим пріоритетом сучасної кримінально-правової політики є гуманізація відповідальності осіб, які вчинили кримінальні проступки та нетяжкі злочини. Жорсткий підхід до звільнення від покарання тяжко, нерідко невиліковно та смертельно хворих засуджених багато в чому зумовлений впливом попереднього та недоліками чинного законодавства. На жаль, така ситуація зі звільненням від покарання за хворобою якоюсь мірою зберігається і нині. Складна структура даної кримінально-правової норми, зосередження в ній кількох принципово відмінних видів звільнення від покарання та його відбування ускладнюють її тлумачення та застосування. Метою дослідження є вивчення й аналіз норми про звільнення від покарання за хворобою у кримінальному та кримінально-виконавчому законах із погляду юридичної техніки. З огляду на те, що кримінальні правопорушення є різними за ступенем суспільної небезпеки, яку вони спричиняють, учиняються різними особами, суд застосовує кримінальні покарання з метою досягнення мети виправлення особи. Але в житті мають місце випадки, коли процес виправлення особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, можливий без застосування до особи кримінального покарання, або щодо засудженого ця мета досягається до повного відбуття встановленого вироком суду покарання. Тобто застосування або подальше застосування покарання недоцільне. Саме на вирішення таких ситуацій розроблено та законодавчо закріплено інститут звільнення від кримінального покарання та подальшого його відбування загалом і звільнення від покарання за хворобою зокрема.
Посилання
Конституція України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254к/96-вр. 2. Кримінальний кодекс України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 2341-14. 3. Кримінально-виконавчий кодекс України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1129-15.
Кримінальний процесуальний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
Карпачова Н.І. Дотримання прав людини в місцях позбавлення волі. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні : перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. URL: http://www.ombudsman.kiev.ua.
Денисов С.Ф. Рецидивна злочинність молоді: інтегративна перспектива аналізу. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Юридичні науки». 2010. Т. 23 (62). № 1. С. 274–279.
Грищук В.К. Кримінальне право України: Загальна частина : навчальний посібник для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів. Київ : ВД «Ін Юре», 2006. 568 с.
Про психіатричну допомогу : Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1489–ІІІ. Офіційний вісник України. 2000. № 12. С. 24–41.
Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності. Київ : Атіка, 2004. 296 с.
Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу : постанова Пленуму Верховного Суду України від
вересня 1973 р. № 8. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах :навчально-практичний посібник / укл. Б.О. Кирись. Львів : Ліга-прес, 2008. С. 81–84.