ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖЕРТВ

Анотація

У статті розглядаються основні форми торгівлі людьми та використання її в Україні та інших державах. Наголошено, що торгівля людьми як явище тісно пов’язана із загальносвітовими процесами, тому збройні конфлікти, стихійні лиха, фінансові кризи, політична напруга, посилення та перерозподіл міграційних потоків впливають на структуру торгівлі людьми у всьому світі та в окремих державах. Висока латентність зазіхань, пов’язаних з работоргівлею та використанням рабської праці, забезпечується не тільки специфікою механізму їх скоєння, а й діяльністю злочинців, які намагаються замаскувати її сліди, перешкодити їх виявленню, розкриттю та розслідуванню, ухилитися від кримінальної відповідальності. На основі проведених досліджень виявлено психологічні особливості жертв торгівлі людьми, розроблено соціально-психологічні портрети основних груп постраждалих та рекомендації з організації продуктивного спілкування з ними на користь виявлення, розслідування та профілактики таких злочинів. Особливий акцент зроблено на заходах протидії торгівлі людьми, які можуть виявитися корисними й для інших постсоціалістичних держав, тому в них необхідно передбачати комплекс заходів превентивного, інформаційного, соціально психологічного змісту, а також постійної взаємодії правоохоронних органів із соціальними службами, психологами та громадськими організаціями. Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, ми дійшли висновку, що наразі людство продовжує страждати від такого негативного явища, як торгівля людьми. Торгівля людьми та рабство остаточно не викорінено навіть у державах, визнаних розвиненими не лише в економічному відношенні, а й у політичному та правовому. Суспільно небезпечне діяння, метою якого є торгівля людьми, визнано злочином міжнародного характеру, що має досить високий рівень латентності, тому реальні масштаби цього злочину оцінити дуже важко. Незважаючи на те, що світове співтовариство прийняло достатню кількість нормативно- правових актів міжнародного характеру, спрямованих на регулювання питань попередження та протидії торгівлі людьми та рабству, варто визнати, що не всі держави, у тому числі й Україна, успішно виконують взяті на себе зобов’язання міжнародного характеру.