Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)

ДЕФІНІТИВНА СУТЬ КАТЕГОРІЇ «ФІНАНСИ» В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ

Володимир Бодаковський — 2024-06-28

У статті розглянуто основні підходи до формування категорії «фінанси» фінансовою наукою в умовах складного фінансово-політичного становища української державності. Своєчасним є огляд результатів наукової діяльності вчених-фінансистів. Це дозволило сформувати напрями оцінки фінансової інформації, закласти основи фінансового наукового екаутингу. Зазначена сфера дотична до процесів цифровізації економічної системи, дозволить створити передумови для покращення теоретико-прикладних досліджень. Використовуються дієві наукові інструменти систематизації фінансових знань та побудови наукової бази даних за принципами граматики конструкцій. На теоретичному рівні здійснено аналіз фундаментальних явищ, які є підставою для проведення фінансових досліджень в економічному просторі суспільства. Використано постулати дескриптивної логіки для оцінки сучасних наукових досліджень вчених-фінансистів. Проведено оцінку семантично схожих понять «фінанси» та визначено ступінь їхньої подібності, що є стратегічно важливим і своєчасним для вирішення основних теоретичних задач фінансової науки. Застосовані методи наукового пізнання дозволили виявити закономірності, експліцитні та імпліцитні чинники формування системи опису фінансових явищ вітчизняними науковцями. Побудовано лінгвістичну наукову матрицю фінансової категорії та обґрунтовано важливість її основних компонент, а саме: розподіл, вартість, ціль, мета, мотивація. Індивідуальні оціночні лінгвістичні індикатори категорій: фінансові ресурси, фонди грошових коштів, валовий внутрішній продукт, капітал, суспільне благо, необхідно використовувати як допоміжні. Запропоновано, в межах статті, на основі досліджень розуміння науковцями та практиками категорії «фінанси», систематизувати основні аспекти фінансів як явища. На підставі проведеного дослідження та наявного інструментарію здійснено спробу розробити власну лінгвістичну наукову матрицю категорії «фінанси», яка міститиме ознаки наукової аберації, дозволить комплексно описувати фінансові відносини з позиції «суб’єктності» та «структури суспільства».

ФІНАНСОВЕ ШАХРАЙСТВО БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ В ПЕРІОД ДІЇ В ОЄННОГО СТАНУ

Інна Висоцька — 2024-06-28

У статті розглянуто питання розповсюдження фінансового шахрайства банківського сектору під час воєнного стану. Розвиток інформаційних технологій та значних інвестицій банків у них створили передумови для зростання обсягів фінансового шахрайства в банківській сфері. Ця форма незаконної діяльності призводить до втрат в галузі фінансів, підриву довіри та пошкодження репутації серед клієнтів. У певних ситуаціях це може спричинити банкрутство фінансової установи. Характерною рисою банківського шахрайства є можливість направлення дій зловмисників як на саму фінансову установу, так і на її клієнтів чи партнерів. У зв'язку з цим банк може стати жертвою шахрайських дій або використовуватися лише як інструмент у руках зловмисників. Дуже часто зловмисниками виступають працівники самого банку. Вчинення фінансового шахрайства в банківській сфері може включати широкий круг осіб. Додатково, ці особи можуть виступати як осмислені учасники афери, так і ті, хто не розумів свою роль в шахрайських діях, іншими словами, тими, кого шахраї використовували. Під час фінансових шахрайств шахраї стараються уникати прямого зв'язку із вилученими грошима. Спочатку грошові кошти направляються через посередників. Тільки після легалізації ці гроші, отримані шляхом шахрайства, потрапляють безпосередньо до шахрая. У дослідженні автори розглянули різні підходи до визначення сутності “шахрайства” та“фінансового шахрайства” і встановили найбільш поширені його види до та після повномасштабного вторгнення росії. Встановлено, що основними методами шахрайства в Україні залишаються фішинг та соціальна інженерія. Здійснений аналіз включав оцінку суми збитків від шахрайства у банківському секторі протягом 2018-2022 рр. Визначено роль Національного банку України у забезпеченні кібербезпеки банківської системи України та розробці рекомендацій, що спрямовані на зниження ймовірності шахрайських операцій. Встановлено, що більшість випадків шахрайства в банківській сфері відзначається використанням методів соціальної інженерії, оскільки зловмисники отримують доступ до інформації про банківську картку та особистих даних клієнта.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ

Оксана Горбачова — 2024-06-28

У статті розглянуто теоретичні аспекти понять ліквідності та платоспроможності банку та визначено роль, яку вони відіграють в аспекті підтримки його функціонування в умовах викликів сучасності. Зазначено функції, виконання яких вимагатиме меншого обсягу витрат за оптимального рівня ліквідності. Розкрито сутність ризику ліквідності та однієї із головних передумов, що зумовлюють його виникнення, і підкреслено важливість його врахування менеджментом банку з метою оперативного реагування на зміни у середовищі. Окреслено зовнішні (загальні і спеціальні) і внутрішні фактори, які можуть впливати на показники ліквідності та платоспроможності банку. Охарактеризовано методи оцінки потреби банківської установи у ліквідних коштах: метод структури коштів, метод коефіцієнтів, метод об’єднання джерел та використання коштів, особливості застосування та їх переваги і недоліки. Зосереджено увагу на індикаторах, які можуть свідчити про погіршення ліквідності, та на причинах розгортання кризи ліквідності. Наголошено на значимості проведення банком ефективної та продуманої роботи над впровадженням необхідних заходів, спрямованих на вирішення проблем із ліквідністю. Здійснено ознайомлення із особливостями регулювання Національним банком України стану ліквідності та платоспроможності банків на сучасному етапі через вивчення відповідних нормативів, а саме: коефіцієнтів покриття ліквідністю за всіма та іноземною валютою окремо і коефіцієнта чистого стабільного фінансування. Розглянуто зміни значень нормативів, які відбувались з ними впродовж останніх років. Проведено паралелі між ліквідністю і платоспроможністю банків, що дозволило виділити їх головні відмінні риси. Досліджено ліквідність і платоспроможність банку в контексті виокремлення можливих варіантів їх співіснування й специфіку його функціонування за кожним із них та виявлено, що банк здатний проваджувати діяльність при наявній ліквідності але неплатоспроможності - і навпаки. Описано умови, за розвитку яких, банк може опинитись у ситуації неплатоспроможності, та до яких наслідків це може призвести. Наведено основні положення, що стосуються поточних змін стану ліквідності банківської системи України.

ГРАНТИ ПРОГРАМИ DEVELOPPP ДЛЯ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Мар’яна Кобеля-Звір — 2024-06-28

У статті досліджено можливості грантової допомоги за Програмою DeveloPPP, яку впроваджує Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) для України. Акцентовано, що Програма DeveloPPP орієнтована на компанії, які хочуть інвестувати в країни, що розвиваються, чи країни, що перебувають у стадії становлення, і розширити свою місцеву діяльність. Відзначено, що у фокусі уваги програми - компанії зі штаб-квартирою в ЄС, у країні-члені Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) або країні зі списку OECD DAC. Утім, українські компанії теж можуть отримувати підтримку програми. Наголошено на тому, що DeveloPPP як глобальна програма фінансування пропонує перспективи та відкрита для різних секторів та сфер. Фокусними темами програми є: захист довкілля та кліматичні дії (відновлювані джерела енергії та енергоефективність, захист ресурсів і біорізноманіття); гендерна рівність (збільшення можливостей працевлаштування та отримання доходу жінок-працівниць, посилення ролі жінок як підприємців і лідерів, послуги, пов’язані з розвитком, орієнтовані на повсякденні аспекти життя жінок); сталі ланцюги постачання (екологічно чисте виробництво, соціальні стандарти та умови праці, прозорість і сертифікація). Продемонстровано особливість програми, а саме: її фінансування спрямовується на досягнення довгострокових бізнес-цілей, які відповідають принципам сталого розвитку. У статті окреслено низку вимог до компаній-заявників, відповідати яким необхідно, щоб претендувати на фінансування, зокрема компанія повинна мати: не менше восьми працівників; річний оборот не менше 800 000 євро; принаймні два аудиторських річні фінансові звіти; позитивний чистий прибуток, а також достатній власний капітал і ліквідність для забезпечення внеску вашої компанії. Розроблено рекомендації для організацій-заявників, врахування яких сприятиме отриманню грантового фінансування. Підсумовано, що, оскільки процес відновлення України потребує вкладу не лише у бізнес-сектор, а й соціальні проекти, то підтримка Програми DeveloPPP є значною та вагомою, адже її фінансування скеровується для діяльності бізнес-компаній, які прагнуть досягти соціального ефекту одночасно з отриманням прибутків.

СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ВПЛИВУ НА НЬОГО ЧИННИКІВ ВІЙНИ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Марта Копитко — 2024-06-28

У статті визначено сутність антикризового управління підприємством, окреслено особливості антикризового управління підприємством в умовах впливу на нього чинників війни та євроінтеграційних процесів, проаналізовано значення антикризового управління в системі менеджменту підприємства. Виявлено значний дестабілізуючий вплив на діяльність підприємств в Україні чинників воєнного характеру, які посилюють ризики появи кризових ситуацій на підприємствах. З’ясовано, що антикризове управління підприємством передбачає формування системи дій та комплексу заходів стратегічного спрямування з метою попередження та виявлення кризових ситуацій на підприємстві, вирішення проблем, які спричинені такими кризовими ситуаціями, а також нейтралізацію ризиків та дестабілізуючих чинників зовнішнього й внутрішнього середовища, які провокують виникнення кризових ситуацій на підприємстві. Доведено необхідність модернізації системи антикризового управління підприємством в умовах невизначеності та запровадження спеціального правового режиму воєнного стану. З метою підвищення ефективності антикризового управління підприємством запропоновано основні напрямки його здійснення, а саме: (1) визначення пріоритетних напрямків діяльності підприємства та інноваційних підходів щодо модернізації його господарської діяльності; (2) обґрунтування прогнозів та стратегічних планів щодо ресурсного забезпечення діяльності підприємства; (3) визначення якісних та кількісних критеріїв оцінювання здійсненої діяльності, формування параметрів їх коригування на основі використання прийомів та методів антикризового управління. Обґрунтовано доцільність застосування процесного підходу при реалізації основних заходів антикризового управління та поетапність його здійснення із урахуванням негативного впливу дестабілізуючих чинників сучасності.

ІНДИКАТОРИ ОЦІНКИ РІВНЯ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ: ГЛОБАЛЬНИЙ ВИМІР

Надія Марушко — 2024-06-28

В дослідженні розглянуто необхідність використання глобальних індикаторів оцінки рівня корупції в країні, які визначають пріоритети та напрямки її протидії. З’ясовано, що наслідки корупції та нелегальних фінансових потоків, включаючи їх зв’язок з фінансуванням тероризму є загрозою для безпеки як в Україні, так і на міжнародному рівні. Зазначено, що корупція порушує прозорість та справедливість у фінансовій системі, що ускладнює економічний розвиток. В досліджені наголошено, що проведення системної оцінки індикаторів рівня корупції з відкритих джерел є важливим для отримання об’єктивних даних і оцінки ефективності боротьби з ними. Особлива увага приділяється порівняльному аналізу різних інструментів оцінки рівня корупції на глобальному рівні, що сприяє визначенню пріоритетів та стратегій у цій сфері. Також проаналізовано значення основних інструментів, такі як Індекс сприйняття корупції, Глобальний барометр корупції, Індикатори управління світового банку, Індекс верховенства права, Індекс відкритості бюджету та Індекс ризику корупції. За результатами дослідження проведено оцінку рівня корупції в Україні через призму різноманітних індикаторів, вказано на існуючі прогалини у доступності та прозорості бюджетних процесів, судової незалежності, свободи преси та громадському контролі. Висвітлено необхідність активного залучення громадськості до цих процесів та забезпечення більшої прозорості в діяльності державних структур. Зазначено, що індикатори оцінки рівня корупції надають можливість отримати об’єктивну оцінку ситуації та її динаміку в глобальному контексті. Результати дослідження містять висновки, що Україна активно використовує різноманітні індекси та аналітичні інструменти для оцінки рівня корупції. Використання цих інструментів допомагає визначити тенденції корупції як у публічному секторі, так і серед населення, і є основою для розробки стратегій та механізму мінімізації корупції у всьому світі. Результати оцінки індикаторів рівня корупції в Україні демонструють певний прогрес у боротьбі з корупцією, проте ризики в цій сфері залишаються високими. Для підвищення ефективності боротьби з корупцією пропонується впровадження найкращих практик міжнародних організацій та інших країн через формування міжнародного співробітництва для обміну досвідом та кращими практиками у сфері протидії корупції. Крім того, важливо розробляти та впроваджувати програми навчання та підвищення кваліфікації для фахівців, які займаються аналітикою та протидією корупції. Постійна підтримка наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення аналітичних інструментів та методів у протидії корупції, також є необхідною.

ЕВОЛЮЦІЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ МОДЕЛІ ГРАЛЬНОГО СЕКТОРУ: ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ ТА СУСПІЛЬСТВО

Станіслав Михайлов — 2024-06-28

У пропонованому дослідженні досліджується адаптивна модель системи державного регулювання грального бізнесу як інструмент розвитку національної економіки. Автори висвітлюють сучасні стратегії регулювання гральної сфери та пропонують адаптивний підхід як ефективний спосіб вирішення її проблем. Аналізуючи позитивні ефекти адаптивної моделі, автори встановлюють, що вона сприяє стимулюванню інвестицій, створенню нових робочих місць та збільшенню податкових надходжень. Особлива увага приділяється захисту суспільних інтересів та мінімізації ризиків, пов'язаних з гральним бізнесом. Дослідження ґрунтується на комплексному аналізі законодавства, академічних досліджень та емпіричних даних з різних країн. Особлива увага приділяється методам моделювання економічних та соціальних взаємодій в гральній сфері, а також аналізу практичних випадків впровадження адаптивного регулювання. Наукова новизна дослідження базується на унікальному підході до аналізу взаємодії грального бізнесу зі суспільством та технологічним прогресом. Дослідницька робота виявляє, як адаптивна модель регулювання може відповідати на виклики, що виникають у зв'язку з швидкими та неочікуваними змінами у соціокультурному середовищі та технологічному ландшафті. Додатково, використання новітніх методів аналізу дозволяє виявити та проаналізувати патерни змін у споживчих тенденціях, технологічних інноваціях та соціальних цінностях, що сприяє розробці більш точних та ефективних стратегій регулювання. Такий підхід до дослідження відкриває нові перспективи для розвитку адаптивної моделі, яка може забезпечити не лише адекватну реакцію на поточні виклики, але й підготовку до майбутніх трансформацій у гральній індустрії.Практичне значення дослідження полягає у можливості впровадження адаптивної моделі регулювання з метою забезпечення стабільного економічного розвитку та захисту суспільних інтересів. Основні висновки статті акцентують на необхідності розвитку інноваційних підходів у сфері регулювання грального бізнесу та переходу до адаптивної моделі як ключового фактору ефективного управління цією галуззю.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОГО ЛАНДШАФТУ: ОСВІТА В ЧАСИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ

Єлизавета Михайлова — 2024-06-28

Ця стаття представляє глибокий аналіз і дослідження процесу модернізації маркетингового середовища в сфері освіти у зв'язку з інформаційними викликами. Методологія дослідження охоплює систематичний аналіз наукових джерел, комплексне вивчення статистичних даних та усвідомлене використання емпіричних досліджень. Такий підхід дозволяє не лише виявити основні тенденції та виклики, з якими стикаються освітні установи в сучасному інформаційному середовищі, але й ретельно проаналізувати їхній вплив на стратегії маркетингу та розвитку освітніх закладів. Практична цінність цієї роботи полягає в наданні конкретних рекомендацій та стратегій для освітніх установ з метою підвищення їх конкурентоспроможності та ефективності маркетингової діяльності в умовах інформаційного протистояння. Результати дослідження виявили необхідність впровадження новітніх маркетингових стратегій та технологій у сфері освіти. Зокрема, відзначається актуальність використання методів медіа-брендингу, соціального медіа-маркетингу та інтерактивних комунікаційних засобів. Зрозуміло, що освітні заклади повинні адаптуватися до сучасних вимог ринку, тому акцент робиться на інноваційних підходах та застосуванні передових інформаційно-комунікаційних технологій. Це сприятиме покращенню якості освітніх послуг, збільшенню конкурентоспроможності та відкриванню нових можливостей для розвитку освітніх закладів у сучасному цифровому світі. Практична цінність даної роботи полягає в наданні конкретних рекомендацій та стратегій для освітніх установ з метою підвищення їх конкурентоспроможності та ефективності маркетингової діяльності в умовах інформаційного протистояння. Це дозволяє закладам освіти адаптуватися до сучасних вимог ринку та успішно конкурувати у цифровому середовищі. Застосування запропонованих стратегій допоможе удосконалити комунікацію з аудиторією, збільшити привабливість закладу, а також підвищити ефективність маркетингових кампаній. Такі рекомендації мають практичне значення для керівництва освітніх установ у вирішенні актуальних завдань щодо підтримки та розвитку закладу в умовах сучасного інформаційного простору.

РИЗИКИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ СФЕРИ У СИСТЕМІ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Наталія Наконечна — 2024-06-28

У статті проведено дослідження теоретичних засад та виявлення ролі ризиків грошово-кредитної сфери у системі зміцнення фінансової безпеки України. Встановлено, що ризики, загрози й небезпеки, що виникають в грошово-кредитній сфері, істотно впливають на процеси і явища, що відбуваються у фінансовій системі та зумовлюють вагомі деструктивні зміни й диспропорції розвитку. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення сутності фінансової безпеки держави та з’ясовано, що під фінансовою безпекою держави розуміється такий стан фінансової системи країни, за якого забезпечуються належні умови збереження цілісності фінансової системи, ефективності її функціонування, стійкості до зовнішніх і внутрішніх дисбалансів й шоків, а також сприятливі умови для стабільного соціально-економічного розвитку країни. Виявлено, що фінансова безпека є найбільш вагомою складовою економічної безпеки держави, а її основними структурними компонентами являється грошово-кредитна, банківська, бюджетна, боргова, валютна безпеки та безпека небанківського фінансового сектору. Доведено значний негативний вплив на рівень фінансової безпеки держави ризиків грошово-кредитної сфери, які особливо загострилися під впливом чинників воєнного характеру в умовах сьогодення, внаслідок чого в країні спостерігається дестабілізація грошово-кредитного ринку, стрімке зростання валютного курсу й інфляції, скорочуються золотовалютні резерви НБУ та знижується купівельна спроможність населення. Встановлено необхідність формування ефективного механізму реалізації грошово-кредитної політики в контексті протидії ризикам і загрозам та забезпечення фінансової безпеки держави з урахуванням викликів і небезпек сучасності, зокрема, війни російської федерації проти України.

ЦІНОУТВОРЕННЯ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛІБЕРАЛЬНОЇ МОДЕЛІ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Максим Пашкуда — 2024-06-28

У статті досліджено особливості ліберальної моделі ринку електричної енергії в Україні. Визначено слабкі сторони та наведено характеристику ринку «єдиного покупця». Охарактеризовано особливості функціонування ринку електричної енергії в Англії, Іспанії та Сполучених Штатах Америки. Визначено, що дана модель характеризується значною зарегульованістю з боку держави, оскільки більшість учасників оптового ринку електричної енергії контрольовані не тільки за рахунок алгоритму ціноутворення, але й за рахунок тарифів на продаж електричної енергії, які впливають на оптову ринкову ціну. Установлено, що в умовах лібералізації ринку електричної енергії ключовими параметрами, що впливають на ціну постачання електричної енергії для кінцевого непобутового споживача становлять: тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; тариф на послуги з передачі електричної енергії; тариф на послуги з розподілу електричної енергії; ціна закупівлі електричної енергії; тариф на послуги постачальника універсальних послуг. Проаналізовано динаміку зміни ключових параметрів Україні за період дії «ліберальної» моделі ринку. Здійснено характеристику сегментів ринку електричної енергії в умовах функціонування «ліберальної» моделі ринку з метою ідентифікації ризиків для господарюючих суб’єктів. Досліджено динаміку кількості підприємств, які виконують функції електропостачальників на вітчизняному ринку електричної енергії упродовж 2019-2022 років. Визначено, що окремим ризиком для електропостачальних підприємств є посилення конкуренції на ринку. Проаналізовано, що в умовах воєнного стану існує ряд законодавчих обмежень у сфері виробництва та продажу електроенергії в Україні, серед яких: необхідність сплати гарантованому покупцю за послуги із забезпечення безпеки постачання електроенергії; обов’язковість отримання ліцензії для здійснення діяльності щодо зберігання електроенергії; продовження дії фіксованих цін на електроенергію для побутових споживачів; зобов’язання продавати електроенергію за двосторонніми договорами на електронних аукціонах; обмеження з використання доходів від продажу електроенергії шляхом зобов’язання обов’язковості витрат на ремонтні роботи.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ

Василь Франчук — 2024-06-28

Метою статті є характеристика особливостей забезпечення продовольчої безпеки України в умовах воєнного часу. У дослідженні для характеристики забезпечення продовольчої безпеки України в умовах воєнного часу використовувалися загальнонаукові методи дослідження, а саме: метод теоретичного та порівняльного аналізу, індукції та дедукції, графічний метод, тенденційного аналізу. Встановлено, що значення продовольчої безпеки в Україні посилюється у ширшому контексті національної безпеки. Самостійна Україна, здатна виробляти достатньо продовольства для задоволення своїх потреб та виконання своїх експортних зобов'язань, за своєю суттю стійкіша до зовнішнього тиску та криз. Виокремлено основні наслідки пандемії COVID-19 на продовольчу безпеку України. Доведено, що забезпечення продовольчої безпеки України полягає в створенні умов для надійного доступу всіх верств населення до достатньої, безпечної та поживної їжі в будь-який час, що сприяє активному та здоровому способу життя. Визначено що забезпечення продовольчої безпеки досягається через стабілізацію внутрішнього агропродовольчого ринку, підтримку аграрного сектору, використання інновацій у сільському господарстві, а також ефективне управління природними та фінансовими ресурсами. Доведено, що особлива увага приділяється також зміцненню експортного потенціалу країни, забезпечуючи її важливу роль на світовому продовольчому ринку. Встановлено, що військові дії прямо вплинули на аграрну інфраструктуру України, включаючи знищення чи пошкодження сільськогосподарських угідь, зерносховищ, переробних заводів та логістичних мереж. Визначено, що в умовах воєнного стану забезпечення продовольчої безпеки України набуває особливої складності та критичної важливості. Охарактеризовано виклики воєнного часу для системи забезпечення продовольчої безпеки України. Доведено, що важливим аспектом стає також міжнародна підтримка та співпраця для подолання гуманітарних викликів, пов'язаних із забезпеченням продовольства.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В ОСВІТНІЙ ПРОСТІР АНТИКОРУПЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРАКТИК

Юлія Юрченко — 2024-06-28

У сучасному світі корупція стала згубною для засад державності, бізнесу, особистості. Зневажаються демократичні принципи, знижується рівень довіри до державних інститутів, різко зростає соціальна поляризація суспільства. Корупція набула глобального характеру, є серйозною проблемою для всіх країн. У статті розглянуто серію модулів, розроблених УНП ООН з протидії корупції. Зазначається, що їхнє головне призначення - це освітня функція. Ключовим завданням запропонованих модулів є отримання знань про сутність такого явища як корупція, утвердження етики та моралі як головних постулатів чесного суспільства. Розроблено методологію системного підходу до імплементації в освітній простір України антикорупційних навчальних практик, що включає. виявлення першочергових потреб, а саме, сфер діяльності, де антикорупційні знання вкрай важливі для «оздоровлення» суспільства; аналіз потреб освітньої системи України. На цьому етапі тестується рівень знань аудиторії учнів та педагогів про виклики корупції, визначення прогалин у реальній оцінці проблем; формування пакетів освітніх програм, які переважно включають антикорупційні модулі відповідно до стандартів системи освіти в Україні; розробка стратегій ментальної та фізичної доступності антикорупційних модулів з урахуванням ступенів навчання та освітніх закладів; налагоджену систему моніторингу та оцінки результативності впровадження у навчальний процес антикорупційних модулів; широкі контакти з аналогічними навчальними закладами регіону або за його межами у формі двосторонніх контактів чи публічних заходів з метою обміну накопиченим досвідом. Акцентовано увагу на засадах безперервності інтеграції актуальних знань протягом усього навчання. Зроблено спробу угруповання навчальних модулів за функціональною ознакою, розроблено їх інформативний контент. Пропонується використання сучасних інноваційних технологій під час проведення навчання. Запропонована методологія імплементації антикорупційних модулів ООН у сферу освіти України має системний характер, забезпечує інтеграцію нових знань у навчальні програми та є потужним каталізатором підготовки пасіонарного покоління, вмотивованого боротися з корупцією.

ПРОБЛЕМИ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЗАГРОЗАМ ІНФОРМАЦІЙНІЙ БЕЗПЕЦІ ІТ-КОМПАНІЙ

Марія Вінічук — 2024-06-28

Сучасні умови функціонування України як незалежної європейської держави, що перебуває у стані війни, характеризуються значним рівнем нестабільності та невизначеності, внаслідок чого загострюються проблеми безпеки інформаційного простору як на рівні держави, так і на рівні підприємств. У статті здійснено теоретичне обґрунтування проблемних аспектів забезпечення інформаційної безпеки ІТ-компаній та формування ними основних заходів щодо запобігання та протидії реальним і потенційним загрозам. Визначено сутність інформаційної безпеки ІТ-компаній, під якою пропонується розуміти стан захищеності інтересів ІТ-компаній від негативного впливу на інформаційні ресурси дестабілізуючих чинників зовнішнього і внутрішнього середовища. Виявлено основні проблеми забезпечення інформаційної безпеки ІТ-компаній, зокрема: посилення інформаційного впливу російської федерації; зростання чисельності та системності хакерських атак зі сторони країни-агресора; неспроможність суб’єктів господарювання в повній мірі здійснити процеси цифровізації; проблеми постачання сучасних технологій, необхідних для ведення бізнесу. Окреслено стратегічні пріоритети формування системи заходів запобігання та протидії загрозам інформаційній безпеці ІТ-компаній, що передбачають розроблення моделі запобігання та протидії загрозам інформаційній безпеці ІТ-компаній, основними елементами якої є мета, цільова аудиторія, ресурсне забезпечення та програмне забезпечення. Доведено що забезпечення інформаційної безпеки ІТ-компаній здійснюється в межах реалізації Стратегії інформаційної безпеки України. З метою попередження негативного впливу загроз зовнішнього і внутрішнього середовища на рівень інформаційної безпеки ІТ-компаній, обґрунтовано пропозицію формування ефективної системи управління інформаційними ресурсами та забезпечення надійного захисту каналів передавання інформації.