ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДХОДІВ ПО ЗАПОБІГАННЮ ШАБЛОННИХ КРИЗ В ПЕРІОДИ БУМУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ

Анотація

Стаття фокусується на дослідженні взаємозв'язків між інфляцією, економічним зростанням та монетарною політикою держав на прикладі різних економічних криз. Одним із основних аспектів дослідження є вивчення впливу інфляції на стабільність фінансових систем, зокрема через призму банківського сектора. Зазначено, що зростання інфляції може спричинити фінансову нестабільність, особливо після раптових інфляційних шоків. Відмічено, що особливо важливою є роль центральних банків у регулюванні інфляції через зміни облікових ставок, як це було продемонстровано в проведеному авторами аналізі. Таке регулювання є важливим інструментом для досягнення економічної стабільності, хоча його наслідки можуть мати відкладений ефект. У контексті аналізу історичних криз, автори порівнюють кризу 1929 року та фінансові проблеми 2022–2023 років, зокрема інфляцію в США, яку помилково пов’язують виключно з пандемією, порушеннями ланцюгів постачання та енергетичною кризою. Визначено, що різкі коливання облікових ставок Федеральної резервної системи США є основним інструментом для боротьби з інфляцією та економічною нестабільністю. В той же час, монетарна політика, навіть за умов агресивного підвищення ставок, може мати обмежену ефективність, якщо не враховуються глобальні економічні фактори. Авторами звернено увагу на роль війн у розгортанні фінансових криз. Війна в Україні 2014 року та режим санкцій щодо країни-агресора примусили змінити політику європейських центробанків, що послугувало поштовхом до банківської кризи 2023 року (наприклад, вплинуло на банкрутство швейцарського банку Credit Suisse). Порівнюючи економічні умови між різними історичними періодами, автори роблять висновок про важливість монетарних і фінансових інститутів у забезпеченні стабільності на глобальному рівні. Проведено аналіз трансформації підходів до запобігання кризам, що виникають через шаблонні моделі, в умовах періодів технологічних інновацій. Дослідження присвячене аналізу трансформації підходів по запобіганням кризам, що виникають через шаблонні моделі, в умовах періодів технологічних інновацій. Окрему увагу зосереджено на зміні управлінських стратегій та економічних механізмів, які стають більш гнучкими та адаптованими до швидких змін технологічного середовища. Визначено, що ефективна превенція криз у цей період вимагає відмови від традиційних моделей та впровадження новітніх підходів, здатних прогнозувати та враховувати швидкі зміни на ринку.