ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ДЛЯ ІННОВАЦІЙНО-АКТИВНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2311-844X/2022-2-5Ключові слова:
менеджмент, креативність, креативний менеджмент, соціально-економічна система, інновації, підприємствоАнотація
Основною метою статті є характеристика основних елементів креативного управління для інноваційно активних соціально-економічних систем. Об'єктом дослідження є система креативного менеджменту. Методологія дослідження передбачає застосування сучасних теоретичних методів аналізу особливостей реалізації креативного менеджменту інноваційно активних соціально-економічних систем. Визначено, що основною метою креативного менеджменту для соціально-економічних систем виступає процес формування різного роду інноваційних ідей, а також їх відбір з масиву запропонованих ідей та їх подальша оцінка. Доведено, що креативний менеджмент є специфічною системою управління організацією, що ефективно функціонує у складних умовах нестабільності та кризових ситуаціях. В даний час застосування креативного менеджменту в практичній діяльності є основним джерелом конкурентної переваги. Практично в будь-якій галузі виробництва перемагає зрештою той, хто має творчий потенціал і виробляє впровадження інновацій. Визначено, що інструментарій креативного менеджменту застосовується як у надзвичайних ситуаціях, і постійно, сприяючи стратегічному розвитку з допомогою інноваційних рішень, які забезпечують конкурентні переваги над ринком. Аналіз системи креативного менеджменту організації дозволяє визначити проблемні напрями, що призводять до неефективного функціонування організації та допомагає визначити напрямки вдосконалення системи креативного менеджменту. В результаті було охарактеризовано основні особливості креативного менеджменту для інноваційно-активних соціально-економічних систем. Доведено в результаті, що застосування креативного менеджменту для соціально-економічних систем підвищує рівень її розвитку, допомагаючи прогресувати та відкривати нові сфери застосування. Визначено, що креативний менеджмент допомагає знайти своє місце більшій кількості фахівців, здатних на формування та впровадження нестандартних способів вирішення завдань, а також підвищення ефективності роботи організацій і, як наслідок, зростання економіки країни.
Посилання
Szostak, M., & Sułkowski, Łukasz. Manager as an artist: creative endeavour in crossing the borders of art and organizational discourse. Creativity Studies, 13(2), 2020, 351–368. DOI: https://doi.org/10.3846/cs.2020.11373
Ceylan, C., Dul, J., & Aytac, S. Can the office environment stimulate a manager’s creativity? Human Factors and Ergonomics in Manufacturing and Service Industries, 18(6), 2008, 58–602. DOI: https://doi.org/10.1002/hfm.20128
Bilan, Y., Vasilyeva, T., Kryklii, O., & Shilimbetova, G. The creative industry as a factor in the development of the economy: dissemination of European experience in the countries with economies in transition. Creativity Studies, 12(1), 2019, 75–101. DOI: https://doi.org/10.3846/cs.2019.7453
Kovaitė, K., Šūmakaris, P., & Korsakienė, R. Sustainability in creative and cultural industries: a bibliometric analysis. Creativity Studies, 15(1), 2022, 278–298. DOI: https://doi.org/10.3846/cs.2022.16565
Reimeris, R. Theoretical features of the creative society. Creativity Studies, 9(1), 2016, 15–24. DOI: https://doi.org/10.3846/23450479.2015.1088902
Beirne, M., & Knight, S. From community theatre to critical management studies: a dramatic contribution to reflective learning? Management Learning, 38(5), 2007, 591–611. DOI: https://doi.org/10.1177/1350507607083209
Atkinson, D. M. Thinking the art of management: stepping into «Heidegger’s Shoes». 2007, Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230589988_10
Szostak, M., & Sułkowski, Łukasz (2020) Manager as an artist: creative endeavour in crossing the borders of art and organizational discourse. Creativity Studies, 13(2), 351–368. DOI: https://doi.org/10.3846/cs.2020.11373
Ceylan, C., Dul, J., & Aytac, S. (2008) Can the office environment stimulate a manager’s creativity? Human Factors and Ergonomics in Manufacturing and Service Industries, 18(6), 589–602. DOI: https://doi.org/10.1002/hfm.20128
Bilan, Y., Vasilyeva, T., Kryklii, O., & Shilimbetova, G. (2019) The creative industry as a factor in the development of the economy: dissemination of European experience in the countries with economies in transition. Creativity Studies, 12(1), 75–101. DOI: https://doi.org/10.3846/cs.2019.7453
Kovaitė, K., Šūmakaris, P., & Korsakienė, R. (2022) Sustainability in creative and cultural industries: a bibliometric analysis. Creativity Studies, 15(1), 278–298. DOI: https://doi.org/10.3846/cs.2022.16565
Reimeris, R. (2016) Theoretical features of the creative society. Creativity Studies, 9(1), 15–24. DOI: https://doi.org/10.3846/23450479.2015.1088902
Beirne, M., & Knight, S. (2007) From community theatre to critical management studies: a dramatic contribution to reflective learning? Management Learning, 38(5), 591–611. DOI: https://doi.org/10.1177/1350507607083209
Atkinson, D. M. (2007) Thinking the art of management: stepping into «Heidegger’s Shoes». Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230589988_10
