ВІДКРИТІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ В УПРАВЛІННІ КОРПОРАТИВНИМ САНКЦІЙНИМ КОМПЛАЄНСОМ ЛОГІСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті розглянуто проблему використання відкритих джерел інформації у системі управління корпоративним санкційним комплаєнсом логістичних підприємств. Підкреслено, що сучасні умови глобалізації та зростання санкційного тиску на міжнародну економіку формують потребу у посиленні прозорості ланцюгів постачання, підвищенні рівня контролю за контрагентами та запобіганні участі компаній у схемах обходу санкційних обмежень. Метою статті є обґрунтування ролі та класифікації відкритих джерел інформації у процесі управління корпоративним санкційним комплаєнсом логістичних підприємств, а також визначення критеріїв їх достовірності для забезпечення ефективного моніторингу та ухвалення управлінських рішень. Запропоновано класифікаційний підхід до систематизації відкритих джерел інформації за ознаками функціонального призначення, походження, рівня офіційності та технологічних можливостей збору даних. Встановлено, що відкриті джерела виконують базову функцію у корпоративному санкційному комплаєнсі, забезпечуючи виявлення ризиків, ідентифікацію порушень санкційного режиму, оцінку ділової репутації контрагентів та документування процесів перевірки. Наукова новизна полягає у розробленні системної класифікації відкритих джерел інформації, адаптованої до потреб санкційного комплаєнсу в логістиці, та у визначенні пріоритетності їх практичного застосування у різних типах управлінських рішень – стратегічних, тактичних, операційних та аналітико-прогностичних. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів для формування внутрішньої політики комплаєнсу, удосконалення процедур перевірки контрагентів, розроблення автоматизованих систем моніторингу ризиків та підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки бізнесу. Зроблено висновок, що інтеграція відкритих джерел інформації у корпоративну систему санкційного комплаєнсу є необхідною умовою підвищення ефективності управління ризиками, забезпечення прозорості логістичних процесів та формування стійкої репутаційної політики підприємств на міжнародному ринку.